ПОТАПОВА Олена Михайлівна (н. 16.02.1930) — артистка балету, нар. арт. УРСР (1960), нар. арт. СРСР (1970). Н. в м. Самара (нині місто в РФ) в сім’ї службовця. Разом із сестрами Ганною та Варварою вчилася в Куйбишевській хореографічній студії Палацу піонерів і дебютувала 11 лютого 1942 в ролі Амура (із балету Л.Мінкуса «Дон Кіхот») у складі трупи Большого театру, який перебував у м. Куйбишев (нині м. Самара) в евакуації. Після загибелі батька на фронті сім’я переїхала до визволеного Києва (до старшої сестри Віри). Сестри (знову разом) навч. в ремісничому уч-щі при 4-й взуттєвій ф-ці, згодом — у балетній студії при Київ. театрі опери та балету під кер-вом Н.Верикундової; уперше виступили на його сцені в партії потерчат (прем’єра «Лісової пісні» М.Скорульського). 1948 П. закінчила навчання в студії, станцювавши з О.Бердовським дует з 3-го акту «Лебединого озера» П.Чайковського, і була прийнята до балетної трупи театру. Після року праці в кордебалеті стала солісткою, її партнером в дуетах були Ф.Баклан і В.Ковтун. Інтерпретатор майже всіх сольних партій вітчизн. і світ. балетної спадщини, репрезентованої на рад. сцені. Її виконання відзначалося віртуозністю, тех. досконалістю, високим артистизмом і худож. довершеністю. Найвидатніше виконавське досягнення П. — партії Одетти-Оділії, які вона станцювала бл. 500 разів, постійно вдосконалюючи свою майстерність. Лауреат 3-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Берліні (Нім. Демократ. Республіка; нині столиця ФРН), учасниця Декад укр. літератури і мист-ва в Москві й Ташкенті (нині столиця Узбекистану); гастролювала в країнах Європи та Америки з величезним успіхом. Із 1977 як балетмейстер-репетитор театру виховувала нове покоління (Г.Кушнірову та ін.). Член журі 1-го респ. конкурсу балетмейстерів та артистів балету (1983). 28 січня 2001 театр влаштував масштабний гала-концерт
на честь трьох сестер Потапових, чия творча діяльність в ньому тривала більш як 50 років. Партії: Леся («Маруся Богуславка» А.Свєчникова), Лілея («Лілея» К.Данькевича), Мавка («Лісова пісня» М.Скорульського), Варя («Чорне золото» В.Гомоляки), Господарка Мідної гори, Перо («Кам’яна квітка», «Підпоручик Кіже» С.Прокоф’єва), Маша, Аврора («Щелкунчик», «Спляча красуня» П.Чайковського), Кітрі («Дон Кіхот» Л.Мінкуса), Цар-дівиця, Есмеральда («Коник-Горбоконик», «Есмеральда» Ц.Пуні), Ширін («Легенда про любов» А.Мелікова), Даша («Юність» М.Чулакі), Жізель, Медора («Жізель», «Корсар» А.Адана), Лючія («Під небом Італії» В.Юровського) та інші. Літ.: Майстри української радянської сцени. К., 1962; Постернакова М. Українська жінка в хореографії. Вінніпег—Торонто, 1964; Станішевський Ю. Лебеді чарівного озера. К., 1966; Vivat балет!: Альбом: До 70-річчя балету Національної опери України. К., 1998; Станішевський Ю.О. Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Шевченка: Історія і сучасність. К., 2002; Його ж. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОТАПОВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
