(W 3, World Wide Web — Всесвітня павутина) — один із сервісів Internet. Система розроблялася з 1989 р. по 1992 р. у CERN (Євро-пейській лабораторії фізики елементарних частин). Причиною роз-робки була складність здійснення в Internet таких операцій, як пере-гляд деякого тексту чи графічного повідомлення. Для цього необхідно було спершу знайти документ, встановити з’єднання, пе-ремістити документ на локальний комп’ютер. Для виконання всіх цих дій доводилося працювати з декількома різними прикладними програмами, такими як Telnet, FTP, програмами перегляду графіч-них зображень. Тому постало завдання розробки системи, яка нада-вала б одноманітний спосіб доступу до всіх видів інформації та не вимагала б виконання багатьох проміжних дій. Розробку WWW пов’язують з ім’ям Тіма Бернерса-Лі, який заклав три наріжні каме-ні даної технології: 1) HTML — мову розмітки гіпертексту; 2) URL — універсальний спосіб адресації ресурсів мережі; 3) HTTP — протокол обміну гіпертекстовою інформацією. Пізніше до цього переліку було додано 4) CGI — універсальний інтерфейс шлюзів. Система WWW надає можливість роботи з документами, в яких можуть поєднуватися текст, графічні ілюстрації, звукові фрагменти, анімація. В основі роботи системи лежить використання документів спеціального формату — гіпертекстових документів. Для створення останніх існує спеціальна мова HTML. Документи системи WWW містять посилання на інші, пов’язані за змістом, документи, що можуть зберігатися на віддалених комп’ютерах. Зв’язок з іншими документами забезпечується механі-змом гіпертекстових посилань — ключових слів у тексті (зазвичай виділених). Гіпертекстове посилання може бути у вигляді не лише тексту, а й зображення. У разі посилання на інший документ для пошуку інформації у WWW використовується універсальна адресація у вигляді адрес —визначників місцезнаходження ресурсів — URL (Uniform Resource Locator). URL-адреса містить інформацію не лише про те, де знахо-диться ресурс, але і як до нього слід звертатися. У лівій частині ад-реси вказується тип зв’язку, що його треба встановити (ftp://, gopher://, http://...), а в правій — де саме розміщено файл (ім’я сер-веру/шлях/файл). Протокол HTTP розроблено спеціально для пересилки гіпертекс-тових документів, він використовується для доступу до Web-серверів. CGI (Common Gateway Interface) визначає в серверах Web спосіб виклику й передачі інформації прикладним програмам. Був розроб-лений як стандартний інтерфейс між програмами перегляду (броу-зерами) і серверами Web. Однак програмування для CGI — вельми трудомісткий процес. Нині є простіші альтернативні інтерфейси, але не всі додатки, побудовані з їхньою допомогою, переносяться на інші платформи. Розроблено чимало програм-клієнтів для роботи з системою WWW — так звані броузери (програми перегляду інформації), для різноманітних платформ. Ці програми встановлюються на локаль-них комп’ютерах. Існує також серверне програмне забезпечення, що встановлюєть-ся на WWW-серверах для забезпечення доступу до різноманітної інформації. Спеціальні журнали надають інформацію щодо Web — Wired, Internet World. Сервіс-провайдери, що надають послуги підключення до Internet, можуть надавати послугу WWW, а також послуги з розміщення Web-сторінок на своєму сервері. Плата за зберігання залежить від обсягів інформації сторінки. Деколи знімається плата за трафік. У разі використання виділеного каналу можна створити власний Web-сервер.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сервіс WWW» з дисципліни «Телекомунікації в бізнесі»
