ПЛЕМ’Я — 1) в етнології, у соціальній і культ. антропології, політ. соціології та соціальній історії — сусп. група, форма соціальної та політ. організації людського сусп-ва, характерна для доби первісності, переходу до соціально стратифікованого сусп-ва та ранніх форм держави. Племінна спільнота організована переважно на підставі кровної спорідненості (синоніми — рід, клан). У західній культурній та соціальній антропології П. поділяють на певні форми існування або ж стадії розвитку: 1) егалітарні спільноти мисливців-збиральників; 2) соціальні спільноти із проявами соціальної ієрархії престижу; 3) соціально стратифіковані спільноти на чолі з вождями (вождівства, chiefdoms, переддержавний та ранньодержавний етап розвитку). Вождівства, у свою чергу, поділяють на прості та складні, але єдиної прийнятої типології та критеріїв диференціації типів П. немає. Типологія залежить від того, які саме риси спільноти вважають найголовнішими — характер владних відносин, тип економіки та розподілу, етнічну спорідненість або ж матеріальну к-ру — та на який конкретно-істор. або етногр. матеріал вони спираються. У будь-якому разі на етапі переходу до цивілізації племінна ідентичність розмивається. У деяких ізольова-
них регіонах земної кулі така форма соціальної організації зберігається до сьогодні. Племінний устрій був властивий населенню України в доістор. період. В істор. час на території України писемні джерела не фіксують племен, оскільки більша частина племен брала участь у соціальній інтеграції ранньодержавних політ. утворень («союзів племен» або «вождівств»). Завершався процес перетворення з мережі політично пов’язаних певним «княжінням» родових об’єднань (див. Рід) на територіально-земельні, адміністративно окреслені спільноти та політ. структури (землі, князівства): «кияни», «чернігівці» та ін. В етнокульт. контексті ранньослов’ян. племена, що перебували на території України, стали етноутворюючими елементами укр. народу та субстратом для подальшого формування ряду регіональних й етнографічних груп українців; 2) П. в рад. і пострад. етнографії та етнології — тип етнічної спільноти та соціальної організації доби первіснообщинного ладу, рання форма становлення етносу, що передує утворенню народності; 3) П. в рос. істор. науці та етнографії 19 — поч. 20 ст. — одна із «природних груп, на які поділяється людство». У цей період чіткої та усталеної етнологічної термінології не існувало, але загалом вважалося, що людство поділяється на раси, раси — на племена, племена — на гілки, гілки — на народи. Критерії розмежування понять не були розроблені. Це обумовлює дуже довільне використання терміна «плем’я» в наук. та публіцистичній літературі цього періоду: «слов’янське плем’я» (слов’яни загалом, окремі слов’ян. племена 8—10 ст.), «германське плем’я» (носії герм. мов загалом, німці як народ, окремі герм. племена доби Великого переселення народів), «малоросійське плем’я» (українці) та ін. Літ.: Морган Л.Г. Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. Л., 1933; Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. В кн.: Маркс К., Энгельс Ф. Сочине-
tp ht :// st hi or o y. rg a .u
/
tp ht ://
ния, т. 21. М., 1961; Essays on the Problem of Tribe, Proceedings, American Ethnological Society. Seattle, 1968; Fried M.H. The Notion of Tribe. Cummings Publishing Company, 1975; История первобытного общества, т. 3: Эпоха классообразования. M., 1988; Коротаев А. «Апология трайбализма»: Племя как форма социально-политической организации сложных непервобытных обществ. «Социологический журнал», 1995, № 4; Гиренко Н.М. Социология племени. СПб., 2005; Балушок В. Українська етнічна спільнота: Етногенез, історія, етнонімія. Біла Церква, 2008; Гринин Л.Е. Зависимость между размерами общества и эволюционным типом политики. В кн.: История и математика: Анализ и моделирование социально-исторических процессов. М., 2007. К.Ю. Галушко.
В останні десятиріччя ряд дослідників на основі аналізу уривчастих повідомлень літопису та значно більшою мірою — їх зіставлення з повідомленнями іноз. джерел про зх. та пд. слов’ян — запропонували запозичити з термінологічного апарату етнології терміни «вождівство» і «складне вождівство» для характеристики політ. та соціальної структури слов’ян переддерж. доби. (Див. також Літописні племена.) Літ.: Павленко Ю.В. Раннеклассовые общества. К., 1989; Мельникова Е.А. К типологии предгосударственных и раннегосударственных образований в Северной и Северо-Восточной Европе: Постановка проблемы. В кн.: Древнейшие государства на территории Восточной Европы: 1992—1993 годы. М., 1995; Горский А.А. Русь: От славянского Расселения до Московского царства. М., 2004; Шинаков Е.А. Образование Древнерусского государства. Брянск, 2009. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЛЕМ’Я» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
