Деяких завдань реорганізації підприємств (диверсифікація, вступ на ринок, одержання доступу до ресурсів, створення кон-цернів, холдингів тощо) можна досягти не лише на основі злиття чи приєднання підприємств, а і в результаті придбання значного пакета корпоративних прав інших суб’єктів господарювання (по-глинання). Такого роду операції у фінансовій літературі досить часто об’єднують під поняттям «аквізиція» (acquisition). Аквізиція (від лат. acquisitio — придбавати, досягати) — це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого по-купець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов’язань. Покупцем вважають суб’єкта господарювання, до якого перехо-дить контроль над господарською діяльністю іншого підприємст-ва. Підкреслимо, що в результаті класичної операції аквізиції підприємство — об’єкт поглинання зберігає статус юридичної особи, існуючу правову форму організації бізнесу, однак зміню-ються суб’єкти контролю над ним, тобто власники, які контро-люють підприємство . Досить часто операції поглинання (приєднання, злиття) здійс-нюються через посередників, які за відповідну винагороду відшу-кують на ринку відповідні об’єкти для аквізиції. В англосаксонсь-кій практиці фінансового менеджменту такі операції дістали назву mergers&acquisitions (M&A). Під поняттям M&A об’єднуються як операції типу merger (злиття), так і acquisition (придбання). При-чому в практиці фінансової діяльності останні значно переважа-ють. До основних мотивів M&A можна віднести такі: • диверсифікація фінансових інвестицій; • створення концернів, інших інтегрованих корпоративних структур; • отримання прибутку в результаті придбання підприємств із заниженою вартістю. Вирішальним чинником, який визначає рішення щодо при-дбання підприємств, є їх вартість. Неправильна оцінка вартості об’єкта поглинання зумовлює помилковість політики аквізицій. Наслідком такої політики є виникнення дефіциту Free Cash-flow та зниження вартості підприємства, яке здійснило придбання. Згідно з П(С)БО у разі придбання контрольного пакета корпо-ративних прав іншого підприємства покупець, починаючи з дати придбання, повинен відображати придбані акції (частку в капіта-лі) у складі фінансових інвестицій. Придбання відображається в обліку за вартістю, яка є сумою сплачених грошових коштів або їх еквівалентів. Якщо придбання здійснюється шляхом передачі інших активів або взяття на себе зобов’язання, то вартість дорівнює справедливій вартості (на да-ту придбання) активів або зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами іншого підприємства, збільше-ної на суму витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням. Якщо придбання здійснюється поетапно (наприклад, шляхом послідовного придбання акцій), то кожна операція відображаєть-ся окремо за справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань, а вартість окремих інвестицій поетапно по-рівнюється з часткою покупця у справедливій вартості активів і зобов’язань, які придбані на кожному етапі. Важливе питання, що виникає при прийнятті рішень щодо здійснення аквізицій, пов’язане з фінансуванням такого роду операцій. Оптимальною є ситуація, коли у покупця є достатній обсяг Free Cash-flow. Однак досить часто в «аквізиційній війні» між круп-ними корпоративними «хижаками» бюджет аквізицій становить десятки і сотні мільйонів доларів і суттєво перевищує можливос-ті внутрішнього фінансування. У такому разі потреба в капіталі може покриватися за рахунок залучення інвестиційних кредитів або емісії облігацій. Залучаючи позичковий капітал, слід врахо-вувати вимоги щодо збереження необхідної структури капіталу підприємства та його фінансової незалежності. Звичайно, для мо-білізації фінансових ресурсів можна вдатися до збільшення ста-тутного капіталу. Однак, як свідчить практика, і в США, і на під-приємствах Західної Європи цей інструмент використовується дедалі менше . Це не в останню чергу пов’язано з необхідністю збереження комерційної таємниці при здійсненні аквізицій, що не сумісно з вимогою надання інвесторам інформації щодо напрямів використання наданих ними коштів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поглинання (аквізиція)» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»