ПЕТРАЖИЦЬКИЙ-КУЛАГА Іван (р. н. невід. — п. 1632) — гетьман Війська Запорозького (1631—32), політ. діяч. Біографічних відомостей про ранній період життя П.К. не збереглося. Наприкінці 1620-х — на поч. 1630-х рр. він мешкав у Каневі. 1630 взяв участь у козац. повстанні під проводом Т.Федоровича, був обраний від повстанців до змішаної комісії реєстровців та нереєстровців, що мала обрати гетьмана і провести приписку до реєстру 2-х тис. нових козаків. Навесні 1631 запорожці обрали його гетьманом замість позбавленого гетьман. булави Т.Орендаренка. 22 вересня 1631 польс. король Сигізмунд ІІІ Ваза офіційно затвердив П.-К. на гетьман. посту у Війську Запорозькому. Новий гетьман намагався проводити лояльну політику щодо польс. уряду. Забороняв козакам брати участь у мор. походах проти Туреччини, видав гетьманові польному коронному С.Конецпольському посольство від швед. короля Густава-Адольфа, що прибуло до запорожців без дозволу офіц. Варшави. Водночас П.-К. в межах політ. системи Речі Посполитої енергійно боровся за розширення станових прав козацтва, а також твердо відстоював конфесійні інтереси православних. У травні 1632 від імені Війська Запороз. він звернувся до шляхти Київського воєводства та Брацлавського воєводства з метою створення політ. коаліції напередодні конвокаційного сейму. У цьому зверненні вперше в політ. практиці козацтва було заявлено про намір запорожців узяти участь у виборах польс. короля. Перед майбутнім королем ставилася вимога ліквідації Берестейської церковної унії 1596, підтвердження королів. присягою конфесійних прав і свобод укр. народу, а також козаків-рицарів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕТРАЖИЦЬКИЙ-КУЛАГА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»