СУТНІСТЬ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ
Торгівля — це сфера обігу товарів на ринку, включаючи комплекс підприємств, які спеціалізуються на виконанні торгово-посередницьких операцій, виконуючи двояку функцію: облік вартостей (зміна форм вартостей); доведення товарів до сфери споживання, тобто є посередником між товаровиробником і споживачем. Торгівля впливає на споживання окремих соціально-економічних груп населення, структуру особистого споживання. Громадське харчування — це підгалузь торгівлі, яка спеці- алізується на виготовленні продуктів харчування, придатних до споживання або продажу, і обслуговування процесу спожи-вання. Основні задачі торгівлі та громадського харчування — досяг-нення збалансованості попиту та пропозиції на ринку предметів споживання, задоволення попиту споживачів при високій якості обслуговування і мінімальному рівні витрат, пов’язаних із проце-сом обігу продукції. Органи місцевого самоврядування, комітети по торгівлі та громадському харчуванні здійснюють: • аналіз стану торгівлі та громадського харчування, прогно-зування їх розвитку на основі вивчення попиту та пропозиції товарів; • контроль за виконанням власниками торговельних підпри-ємств зобов’язань щодо збереження товарного профілю, забезпе-чення асортименту товарів, у тому числі першої необхідності; • участь у роботі з приватизації, демонополізації та ство-рення конкурентного середовища в торгівлі та громадському харчуванні; • контроль через інспекцію з торгівлі за додержанням норм та правил торгівлі, якості та безпечності торгівлі на підприємствах торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності; • сприяння в організації і проведенні ярмарків з роздрібної торгівлі товарами народного споживання. Основні показники торгівлі та громадського харчування: обсяг та структура роздрібного товарообігу; рівень та структура витрат обігу; прибуток та рентабельність; коефіцієнти обігу коштів. Роздрібний товарообіг — один із найважливіших показників соціально-економічного рівня держави. Його обсяг відображає рівень життя населення. Під роздрібним товарообігом розуміють обсяг реалізації товарів і послуг населенню та другим спожива-чам у грошовому вираженні. В організації торгівлі та громадського харчування першочер-гове значення належить вивченню попиту. Під попитом населен-ня розуміють форму виявлення потреби. Платоспроможний по-пит — це частина потреб населення в товарах і послугах, забезпечених грошовим еквівалентом на визначений період часу. Обсяг попиту визначається сумою грошей, яка є на руках насе-лення і може бути спрямована на закупівлю товарів і послуг. Структура попиту — це розподілений попит на продовольчі та непродо- вольчі товари, а також за укрупненими товарними групами або ж у детальному асортименті. Розрізняють такі види попиту, як реалізований — попит, який супроводжується купівлею товарів; незадовільний попит у разі від-сутності в даний момент його в продажу. Формувальний — попит на товари ще тоді, коли товар готується до вироблення. Реалізова-ний та незадовільний попит у сумі становлять дійсний попит. Вивчення попиту здійснюється різними методами. Так, для вивчення реалізованого попиту населення використовується ба-лансовий метод. Цей метод використовується для визначення об-сягу та асортименту структури реалізованого попиту. Він засно-ваний на формулі товарного балансу: Рт = Зтм + Пт – Дв – Зк , де Рт — реалізація товарів за період вивчення; Зтм — залишок товарів на початок періоду; Пт — поставка товарів за період вивчення; Дв — документовані витрати товарів, непов’язаних із прода-жем покупцям; Зк — залишок товарів на кінець періоду. Для вивчення незадовільного попиту використовуються кое-фіцієнти задовільного попиту, які показують ступінь його задо-волення на товари достатнього попиту. Якщо цей коефіцієнт менший 1, незадовільний попит розраховується за формулою Рнп = (1 – K) Пф , де K — коефіцієнт задоволення попиту (у відсотках або у віднос-них числах); Пф — фактичний продаж за період вивчення. Формувальний попит вивчають за допомогою таких методів, як виставки-огляди, виставки-продажі, конференції покупців, де-густації, опитування та ін. Формування та розвиток попиту населення на товари та по-слуги визначають різні фактори: • економічні — величина ВВП, рівень і структура грошових доходів населення, обсяг і склад товарної пропозиції, рівень і співвідношення цін на товари та ін.; • соціальні — соціальна структура суспільства, розвиток соц- іальних фондів, культура споживання та ін.; • демографічні — чисельність населення та його склад, чисельність і склад сімей, процес міграції населення; • природно-кліматичні та національно-історичні умови, тра-диції та ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУТНІСТЬ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
