МЕГИК Петро (24.06.1899—26. 08.1992) — художник, засновник Укр. студії мист-в у Філадельфії, організатор культурно-мистецького життя українців в Америці. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та член-кореспондент Української вільної академії наук у Нью-Йорку. Н. в с. Бочківці Хотинського повіту (нині Хотинського р-ну Чернів. обл.) в сел. родині. Навч. в початковій школі в рідному селі, згодом — у Сороках та Кам’янець-Подільську (нині м. Кам’янець-Подільський). У грудні 1920 вступив до Академії мист-в у Варшаві, й, закінчивши 5-річні студії малярства, отримав диплом з кваліфікацією вчителя рисунків. 1923—39 працював в Ін-ті гістології та ембріології мед. ф-ту Варшавського ун-ту, де, спостерігаючи під мікроскопом структури різних мед. препаратів, відтворював їх на папері. Водночас працював учителем малювання й креслення в столярсько-будівельній та ювелірній промислових школах Варшави; 1935 закінчив курс мін-ва освіти для директорів професійних шкіл, став членом програмової комісії для пром. шкіл мін-ва освіти Польщі; 1938 призначений візитатором професійних шкіл в одній із округ Варшави.
Уперше виставив власні картини у Львові 1926. Згодом брав участь у всіх львів. виставках укр. мист-ва (Т-во прихильників укр. мист-ва, Асоціація незалежних українських митців, Національний музей у Львові, Укр. спілка образотворчих митців). 1927 зініціював створення студентами Академії мист-в у Варшаві укр. мистецького гуртка «Спокій» та став першим головою. Членами гуртка були П.Андрусів, В.Васьківський, О.Мариняк, В.Зварич, В.Гаврилюк, Н.Хасевич, М.Щербак, згодом Петро Холодний (молодший) та ін. укр. художники, що творили в еміграції. У статуті т-ва, затвердженому МВС, вказувалося на право його діяльності в усій Польщі, що дало можливість організовувати щорічні виставки укр. митців у Варшаві (до 1939 — 13, у т. ч. 2 пересувні — на Волині). Під час Другої світової війни продовжував учителювати; 1944 його примусово вивезли до Німеччини, де він мешкав, маючи статус виселенця, і після закінчення війни. Тяжко працюючи на фабриці в м. Ротенбург, брав участь в організованому мистецькому житті в таборах укр. переселенців, зокрема в мистецьких виставках, та співпрацював із час. «Українське мистецтво». З 1949 перебрався до США, мешкав у м. Філадельфія (шт.Пенсильванія). У жовтні 1951 очолив групу митців, які організували першу виставку укр. образотворчого мистецтва в Америці, що стало важливим кроком для їх подальшої діяльності. Став головою створеного у Філадельфії автономного відділу Об’єднання мистців українців в Америці (постало в травні 1952 в Нью-Йорку, очолюване скульп. С.Литвиненком). 1952—84 очолював засновану разом із худож. П.Андрусевим Студію мист-в у Філадельфії, де укр. студенти опановували засади мист-ва. 1961 став головою створеного мистецького осередку. Будучи водночас директором, адміністратором та професором цієї студії (викладав рисунок, історію укр. і світ. мист-ва й моделювання), він насамперед намагався прищепити студентам укр. духовність. Брав участь в організації щорічних виставок, в яких виста-
569 МЕГИК
П. Мегик.
Мегик П. Гуцульський дзбанок. 1976.
570 МЕГМЕД
Мегмед IV. Гравюра 17 ст.
вляв свої картини: Об’єднання мистців українців в Америці у власній галереї в Нью-Йорку (1953—79); у Вейн-Стейн ун-ті в Детройті (24 вересня — 2 жовтня 1960); у домі Укр. мистецької студії у Філадельфії (1963 та 22 лютого — 9 березня 1969). Мистецька творчість М. була широко представлена на ювілейних виставках з нагоди 80-ліття: 17 листопада – 1 грудня 1979 в домі Укр. мистецької студії у Філадельфії, в грудні 1979 в галереї Об’єднання мистців українців в Америці в Нью-Йорку та з нагоди 90-ліття митців М. та В.Сім’янцева в листопаді 1989 в Освітньо-культурному центрі у Філадельфії. Займався редагуванням та видавничою діяльністю, початок якої пов’язаний із т-вом «Спокій»; видав брошури «Дереворити» та «Екслібриси» Н.Хасевича. У травні 1963 започаткував періодичне видання «Нотатки з мистецтва». Усього за його редакцією вийшло 30 номерів видання, останній — 1990. «Нотатки з мистецтва» надсилав до України, але вони з ідеологічних причин не стали надбанням громадськості. Підготував і видав 1981 «Книгу творчості українських мистців поза Батьківщиною». 1991 М. у числі ін. відомих художників укр. діаспори вперше отримав можливість відвідати Україну та рідний буковинський край. 1991 завдяки діяльності «Ділового комітету виставок Мегика в Україні» були організовані ретроспективні виставки його творів: 1) 29—30 вересня — 1—2 жовтня в Нац. музеї м. Львів; 2) 4—6 жовтня в Худож. музеї м. Чернівці; 8—13 жовтня в Музеї укр. образотворчого мист-ва м. Київ. Творчість художника, за словами Є.Блакитного, «закорінена в староукраїнські мистецькі традиції та в народне мистецтво». Хоча з довоєнних років не збереглося майже нічого. Мистецька спадщина М. є досить широкою і включає 3 осн. мотиви — натюрморти, краєвиди, портрети. Найяскравіше укр. традиції проявилися в його натюрмортах: «Цинія», 1964 (Музей УВАН у Нью-Йорку), «Гуцульський дзбанок», 1976 (Укр. освітньо-культ. центр, Детройт), «Гуцульська па-
териця й буковинський рушник», 1991 (Нац. музей у Львові). Відомі портрети: «Біля вікна», 1957 (Художній музей м. Чернівці), «Портрет старого чоловіка», 1959 (Музей у Римі); «Дівчина з книжкою», 1968 (Музей УВАН), «Портрет фармацевта К.», 1975 (Галерея Хр.Чорпіти), «Портрет скульптора В.Сім’янцева», 1978 (Музей українського образотворчого мист-ва в Києві). Твори М. зберігаються в держ. музеях та приватних колекціях багатьох країн світу, вони ввійшли в скарбницю світ. к-ри. «Книга творчості українських мистців поза Батьківщиною» та «Нотатки з мистецтва» містять надзвичайно важливий матеріал з історії мистецького життя української діаспори. П. у м. Філадельфія. Літ: Блакитний Є. Творчість Петра Мегика. В кн.: Нотатки з мистецтва, ч. 20. Філадельфія, 1979; Каталог ретроспективної виставки професора Петра Мегика з нагоди 80-літнього ювілею мистця. Філадельфія, 1979; Рожок С. Дев’ятдесятиліття маестра Петра Мегика. В кн.: Нотатки з мистецтва, ч. 30. Філадельфія, 1990; Петро Мегик: Монографія мистця й альбом праць. Філадельфія, 1992. С.В. Герегова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕГИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
