Розглянемо основні способи реструктуризації заборгованості боржника, перш ніж проти нього буде порушено справу про бан-крутство. До основних форм реструктуризації заборгованості належать: а) трансформація боргу у власність; б) конверсія короткострокової заборгованості в довгострокову; в) пролонгація строків сплати. Найбільший інтерес становить форма реструктуризації забор-гованості, яка передбачає конверсію (трансформацію) боргу у власність. Це означає, що підприємства-боржники стимулюють кредиторів до придбання корпоративних прав в обмін на боргові вимоги. У результаті такої операції боржник досягає подвійної мети: 1) підвищується ринковий курс корпоративних прав, оскільки відбувається їх додаткова закупівля; 2) поліпшується структура балансу, оскільки співвідношення власних і позикових коштів зазнає сприятливих для підприємства змін. Конверсія боргу у власність може відбуватися шляхом емісії нових корпоративних прав; викупу часток (паїв, акцій) у власни-ків з метою їх подальшого обміну на боргові вимоги; емісії (об-міну) конверсійних облігацій. Трансформація боргу у власність здійснюється, як правило, великими кредиторами (скажімо, обслуговуючий банк), які пові-рили в санаційну спроможність боржника і очікують на його прибутки в майбутньому. Відповідну операцію можна розглядати як внесок кредитора до статутного фонду боржника. Це можуть бути як грошові кошти, так і матеріальні цінності. Якщо кредитором є комерційний банк, то в разі конверсії бор-гу у власність банк має враховувати норматив інвестування, який характеризує використання капіталу для придбання часток (ак-цій, інших цінних паперів) акціонерних товариств, інших підпри-ємств, а також недержавних боргових зобов’язань. Зазначений норматив установлюється як відсоткове співвід-ношення між розміром коштів, що інвестуються, та загальною сумою капіталу комерційного банку. Максимально допустиме значення нормативу має не перевищувати 50%. Конверсія боргу у власність може призвести до того, що ко-лишні власники втратять контроль над підприємством. Зрозумі-ло, що колишній кредитор, ставши співвласником, братиме акти-вну участь в управлінні підприємством та у виробленні загальної стратегії його розвитку. Для кредитора такого роду операція пов’язана з ризиком по-вної або часткової втрати вимог, оскільки після того як боржник стане власником корпоративних прав, його вимоги погашати-муться нарівні з вимогами інших співвласників після кредиторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ТРАНСФОРМАЦІЯ БОРГУ У ВЛАСНІСТЬ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
