«ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА» ЙОАХИМА ЄРЛИЧА — історико-мемуарний твір правосл. шляхтича Якима (Йоахима) Єрлича (1598—1674). Пам’ятка створена 1648—73, складається з 2-х частин. Її оригінал-автограф у 19 ст. зберігався в зібр. польс. історика Я.-Б.Альбертранді, звідти потрапив до відділу рукописів Б-ки Красинських у Варшаві, під час окупації Польщі 1939—44 (див. Друга світова війна) загинув. Свого часу було видрукувано 2-гу частину рукопису та незначні фрагменти першої. 1910— 18 О.Левицький підготував пам’ятку до видання, частину її було опубліковано в окремому томі «Южнорусских летописей», але майже весь тираж під час громадянської війни в Україні 1917— 1921 був знищений. Єдиний вцілілий примірник даного видання зберігається в архіві Інституту історії України НАН України. У 1-й частині літопису подано стислий нарис історії (насамперед європейської) «від створення світу». Її гол. джерелами слугували польс. хроніки 16 — поч. 17 ст. М. та Й. Бєльських, О.Гваньїні, М.Стрийковського. У 2-й частині викладалася історія
«Літопис Червоної Калини». 1932. Ч. 4. Обкладинка.
Виходив у Львові від серпня 1929 до 1939 при вид-ві «Червона калина» під редакцією Л.Лепкого та В.Софронова-Левицького (від 1991 традиції тогочасного видання продовжує новий львів. літопис під такою само назвою). Заснований учасниками укр. січового стрілецтва (див. Легіон Українських січових стрільців). Висвітлював події національно-визвол. змагань укр. народу 1914—21. Вміщував поезію, прозу, наук. розвідки, мемуари, бібліографічні матеріали, фотографії та малюнки, які відображали воєн. події цих років. Героїка і трагедія боротьби за незалежність України відображені в поезіях Б.Лепкого, О.Олеся, О.Бабія, Р.Купчинського, Є.Маланюка, оповіданнях і повістях М.МатієваМельника, Ю.Горліса-Горського, істор. розвідках І.Крип’якевича, А.Лотоцького, Т.Коструби. У часописі вміщувалися репродукції полотен О.Куриласа, М.Самокиша, О.Сорохтея та ін. 1991 «Л.“Ч.к.”» відновлений у Львові під редакцією О.Ходак. Спершу друкувався щомісяця, з 1992 — раз на два місяці, з 1996 до 2000 виходив двічі на рік. Серед публікацій — поезії О.Ольжича, О.Лятуринської, Ю.Липи, Т.Осьмачки, оповідання, повісті та романи Ю.Горліса-Горського, Н.Королевої, О.Левицького, О.Гай-Головка, В.Домонтовича (В.Петрова), В.Марської (М.Струтинської), У.Самчука, істор. дослідження Ю.Мицика, П.Дужого, Я.Пастернака, архів. матеріали, документальні малюнки та фотографії.
«Latopisiec albo kroniczka Joachima Jerlicza». Т. 1. Варшава, 1853. Титульний аркуш.
роду Єрличей, а також політ. історія Речі Посполитої та України в 1620-х — на поч. 1670-х рр. При її написанні використано широке коло джерел: мирні договори (Білоцерківський договір 1651, Гадяцький договір 1658, Підгаєцький договір України з Польщею 1667, Бучацький мирний договір 1672), дипломатична кореспонденція, у т. ч. деякі листи від Війська Запорозького до короля Речі Посполитої Яна II Казимира Ваза, листування польс. воєначальників, документи з брацлавських земських книг, документи з фамільного архіву Єрличів, насамперед грамоти та універсали вел. князів литов. і польс. королів, літописці, анонімний щоденник Хотинської війни 1621, літературно-публіцистичні пам’ятки («Лист Ісуса…», «Сон Пресвятої Богородиці», пасквілі проти короля Яна II Казимира Ваза), нар. думи, особисті враження та свідчення очевидців тощо. Чимало з цих джерел до нашого часу не збереглися. Опис подій національно-визвольної війни 1648—58 (див. Національна революція 1648—1676) містить багато унікальних свідчень (напр. з листа чорнобильського протопопа) про Переяславську раду 1654 і негативну реакцію на неї з боку широких кіл укр. сусп-ва, про події у Києві 1648—49, учасником яких був сам Єрлич, про бої під Махнівкою (нині с. Комсомольське Козятинського р-ну Він. обл.) 1648, про Берестецьку битву 1651 та бої під Білою Церквою того ж року, про придушення нар. повстань в Україні та Білорусі наприкінці 1650-х — на поч. 1660-х рр. (див. також Громадянські війни в Україні другої половини 1650-х — першої половини 1660-х років, Дейнеків рух 1658—1665). Аналіз тексту пам’ятки засвідчує, що її автор, як і більшість представників панівного класу Речі Посполитої, вороже ставився до національно-визвол. боротьби укр. народу, однак, будучи православним (див. Православ’я), критично осмислював реліг. політику польс. уряду, засуджував протестантизм, негативно оцінював феод. анархію в Речі Посполитій і діяльність тих, хто ніс за це гол. провину (польс. королі Сигізмунд ІІІ Ваза, Ян II Казимир Ва-
243 ЛІТОПИСЕЦЬ
244 ЛІТОПИСЕЦЬ
за, королева Марія-Людвіка, коронні гетьмани М.Потоцький, М.Калиновський, а також О.Конецпольський, С.Лащ та ін.), протиставляв останнім А.Киселя. Публікації: Latopisiec albo kroniczka Joachima Jerlicza z r=kopisu wydal K.Wl.Wo`jcicki, t. 1—2. Warszawa, 1853; Летопись Иоахима Ерлича. «Военноисторический вестник» (К.), 1910, № 1—2; Історія України в документах і матеріалах, № 90, 105, 121. К., 1941. Літ.: Мыцык Ю.А. Записки иностранцев как источник по истории Освободительной войны украинского народа 1648—1654 гг. Днепропетровск, 1985; Мицик Ю.А. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVII ст. очима Єрлича. «Архіви України», 1995, № 4—6. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА» ЙОАХИМА ЄРЛИЧА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
