У двох попередніх війнах (див. Литовськомосковська війна 1500—1503 і Литовсько-московська війна 1507— 1508) Великому князівству Московському так і не вдалося реалізувати ідею повернення собі всієї «давньоруської спадщини» — земель Смоленщини, Полоччини і Київщини. Не змирилося з результатами цих війн — втратою деяких своїх сх. земель — і Велике князівство Литовське. Наприкінці 1512 між обома д-вами спалахнула нова — т. зв. третя — війна. Приводом до неї стали литовсько-крим. переговори і напад кримців у травні 1512 на Верхнєокські князівства (див.
Верховські князі). Моск. уряд звинуватив литовців у нацьковуванні на моск. землі татар й у листопаді цього ж року спорядив похід свого війська на Полоцьк (нині місто Вітебської обл., Білорусь) і Смоленськ (нині місто в РФ). Невдовзі війська з-під Полоцька були відведені, біля Смоленська вони стояли до березня 1513, після чого облога була знята. У червні 1513 моск. війська розпочали наступ одразу на 4-х напрямках з метою захоплення Смоленська, Полоцька, Вітебська і Орші (обидва останні нині міста Вітебської обл., Білорусь). Бої продовжувалися до листопада і закінчилися для Москви безрезультатно. Наприкінці травня 1514 моск. війська розпочали третій наступ на Смоленськ. Незважаючи на успішну оборону міста, частина місц. аристократії і духовенства перейшла на бік Москви, що й привело до капітуляції Смоленська 31 липня 1514. Незабаром моск. полки захопили Мстиславль, Кричев (нині обидва міста Могильовської обл.) і Дубровно (нині місто Вітебської обл., усі в Білорусі). Проте розвинути успіх моск. стороні не вдалося. 8 вересня 1514 під Оршею литов. військо (30 тис. осіб, під командою кн. К.Острозького) розгромило моск. військо (40 тис. вояків, під командою кн. І.Челядніна; див. Оршанська битва 1514). Незабаром Литві вдалося повернути Мстиславль, Кричев та Дубровно. Тоді ж литовці разом із кримцями здійснили кілька нападів на Сіверщину. Однак Смоленськ залишився за моск. стороною. На поч. 1515 литовці повторили спільно з кримцями напад на Сіверські землі. Пізніше моск. полки ходили під Рославль (нині місто Смоленської обл., РФ), Полоцьк, Вітебськ і Мстиславль, а литовці діяли під Великими Луками (нині місто Псковської обл., РФ). У вересні 1517 в Москві розпочалися мирні переговори. Проте вони не припинили воєн. дій. У жовтні литов. військо здійснило невдалу спробу захопити Опочку (нині місто Псковської обл., РФ).
Улітку 1518 моск. кер-во спробувало відновити широкомасштабні воєнні дії проти Литви. Його війська атакували Полоцьк, Вітебськ, Слуцьк. Однак перемога була за литовцями. Наступного року Москва повторила наступ більшими силами. Із Пскова (нині місто в РФ), Смоленська і Стародуба її полки атакували Полоцьк, Вітебськ, Оршу, Могильов, Мінськ (нині столиця Білорусі), Крево (нині село), Ошмяни (нині місто, обидва в Гродненській обл.), Молодечно (нині місто Мінської обл., усі в Білорусі). У лютому 1520 моск. війська повторили напад на Полоцьк і Вітебськ. 2 вересня 1520 в Москві було підписано перемир’я на півроку, а 25 грудня 1522 встановлено нове перемир’я на п’ять років. Згідно з ним Смоленськ залишився за моск. стороною. Обміняти полонених вел. кн. моск. Василій III Іванович відмовився. Літ.: Похлебкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах: Справочник. М., 1995; Тарас А.Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII веках. М., 2006. Б.В. Черкас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512—1522» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
