Важливим елементом санаційного аудиту є аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства щодо відповідності фак-тичного стану тим даним, які відбиті в плані санації. У процесі аналізу виявляються також сильні та слабкі сторони виробничої сфери підприємства з метою виробити рекомендації щодо їх мо-білізації чи усунення. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність, аудитор ви-конує таку роботу. 1. Вивчає загальну виробничу структуру підприємства. 2. Оцінює рівень існуючої технології виробництва. 3. Аналізує витрати на виробництво. 4. Аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань. 5. Оцінює показники праці. 1. Загальна виробнича структура підприємства. Під час вивчення загальної виробничої структури підприємст-ва вирішуються такі завдання: • досліджуються основні техніко-економічні показники струк-турних підрозділів (обсяги виробництва, чисельність, основні фо-нди, фонд оплати праці тощо); • визначається кількість та місцезнаходження окремих структурних підрозділів, у тому числі допоміжних і обслуговуючих, оптимальність їх розташування, а також стан будівель і споруд; • проводиться експертиза доцільності утворення окремих під-розділів у ході майбутньої реструктуризації; • визначаються основні види продукції, обсяги їх випуску та реалізації за попередній і звітний роки, а також прогнозні показ-ники на наступні роки для кожного структурного підрозділу та для підприємства в цілому. Визначається частка кожного виду продукції в загальному її обсязі. 2. Оцінка рівня існуючої технології виробництва. Це завдання вирішується в таких аспектах: а) наявність сучасних передових технологій; б) використання «ноу-хау» та власних інноваційних розробок; в) застосування автоматизованих систем управління. У процесі аудиту звертається також увага на циклічність тех-нологічних процесів, їх безперервність, повторне використання продуктів переробки (відходів), наявність науково-обґрунтованих норм виготовлення продукції, серійність виробництва. 3. Аналіз витрат на виробництво. Вивчається ефективність планування собівартості та здійсню-ється факторний аналіз відхилень факту від плану. На підставі первинних бухгалтерських документів визначається сума витрат у собівартості продукції, які не пов’язані з виробничо-господарською діяльністю. При цьому аналізується фактична (у нату-ральному та вартісному виразі) наявність сировини, матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів, інших товарно-матеріальних цінностей, які не стосуються виробництва продукції. На цій ос-нові розробляються рекомендації щодо їх подальшого викорис-тання, зокрема продажу. Велика увага приділяється питанню правильності віднесення витрат на собівартість продукції та на валові витрати для цілей оподаткування. У разі порушення вимог Закону «Про оподатку-вання прибутку» в частині формування валових витрат на під-приємство очікують фінансові санкції. 4. Аналіз основних фондів та амортизаційних відрахувань. Досліджуючи це питання, слід виходити з того, що балансова вартість окремих майнових активів майже ніколи не дорівнює їх реальній ринковій ціні. Аудитор звертає увагу на основні фонди, які було придбано, реалізовано, ліквідовано або здано в оренду протягом останніх періодів. Показники завантаженості основних фондів, зносу, матеріало- та енергомісткості, прогресивності тех-нологічних процесів порівнюються з аналогічними показниками діяльності підприємств, що працюють у відповідній галузі най- успішніше. Слід перевірити правильність проведення та відбиття у звіт-ності таких операцій, пов’язаних з рухом основних фондів: • індексація основних фондів; • надходження та реалізація; • ліквідація та інші види вибуття; • ремонт та амортизація; • інвентаризація. Майновий стан підприємства оцінюється на підставі дослі-дження таких показників: коефіцієнт зносу основних фондів; ко-ефіцієнт оновлення; коефіцієнт вибуття; частка активної частини основних фондів у структурі основних фондів. 5. Аналіз показників праці. Виконуючи це завдання, аудитор досліджує динаміку чисель-ності працівників та рівня заробітної плати, обсяги прихованого безробіття, плинність кваліфікованих робітників та інженерно-технічних кадрів. З’ясовуються також причини, які призвели до втрат робочого часу (відсутність замовлень, сировини, втрата традиційних ринків збуту, висока ціна продукції, незадовільна робота обладнання, відсутність маркетингових досліджень то-що), робиться висновок про відповідність (невідповідність) кіль-кості працівників потребам виробництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
