ЛАЗАРЕНКО Євген Костьович (Костянтинович; 26(13).12.1912—
01.01.1979) — вчений-мінералог, педагог, організатор науки і подвижник укр. к-ри. Академік АН УРСР (1969; нині Національна академія наук України). Д-р геолого-мінералогічних наук (1948), професор (1948), засл. діяч н. УРСР (1961). Н. в м. Харків у сім’ї робітника. 1934 закінчив геологічно-геогр. ф-т Харків. унту, 1937 — аспірантуру при ньому. 1937 захистив канд. дис. з мінералогії свинцево-цинкових покладів Нагольного кряжу (Донбас). 1938—44 працював: геологом у різних геол. установах, доцентом Воронезького ун-ту, наук. співробітником Уральського філіалу АН СРСР. 1944, після звільнення УРСР від окупації (див. Друга світова війна), переїхав до Львова. Займав посади: доцента і декана геол. ф-ту, професора, зав. кафедри Львів. ун-ту (нині Львівський національний університет). 1947 захистив докторську дис. 1949 став проректором Львів. ун-ту. Від 1951 — чл.-кор. АН УРСР. 1951—63 — ректор Львів. ун-ту. У той час при ун-ті діяла літ. студія «Франкова кузня» для письменниківпочатківців, серед яких були Д.Павличко, Роман Іванчук, Володимир Маняк та ін. Під кервом і за безпосередньою участю Л. створений музей І.Франка в Криворівні, музей М.Шашкевича у Підлиссі, проводилися щорічні Шевченківські вечори, урочистості, наук. сесії, відзначалися ювілейні дати Т.Шевченка, Л.Українки та ін. укр. письменників, організовано чимало ін. заходів, що стимулювали розвиток нац. к-ри. 1958 був обраний головою постійної комісії мінералогії і геохімії Карпатсько-Балканської асоціації. Від 1969 — дійсний
член АН УРСР. 1969—71 — дир., зав. відділу Ін-ту геол. наук АН УРСР. Від 1972 — зав. відділу Інту геохімії і фізики мінералів АН УРСР. Опублікував понад 200 наук. праць, присвячених заг. і регіональній мінералогії, у т. ч. 8 монографій і 3 підручники, серед них перший підручник для вузів з мінералогії у 3-х т., виданий укр. мовою. Розробив кристалохімічну номенклатуру і класифікацію мінералів глин, що стала загальновживаною. Під його кервом проводилося систематичне мінералогічне вивчення території УРСР, були відкриті нові мінералогічні види — донбасит і тарасовит. У співавт. склав українсько-російсько-англ. мінералогічний словник (1975). 1970 — голова Укр. мінералогічного т-ва, від 1971 — віце-президент Всесоюзного мінералогічного т-ва. Був почесним членом багатьох вітчизн. і зарубіжних мінералогічних т-в, почесним д-ром Люблінського ун-ту ім. М.КюріСкладовської (Польща). Нагороджений 2-ма орденами «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. П. у м. Київ. Літ.: Мельничук Ю. Ректор університету. «Жовтень», 1962, № 12; Історія Академії наук Української РСР, кн. 2. К., 1967; История Академии наук Украинской ССР. К., 1979; Павлишин В., Галабурда Ю. Від надр ключі нащадкам передав: До 80-річчя з дня народження Євгена Лазаренка. «Вечірній Київ», 1993, 15 січня. Г.С. Брега.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лазаренко Євген Костьович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
