КУЧАБСЬКИЙ Василь Васильович (04.11.1895 — імовірно, 1945) — військ. діяч, історик. Чл. Наукового товариства імені Шевченка (1938). Н. в с. Волиця (нині село Пустомитівського р-ну Львів. обл.). Навч. в Академічній гімназії у Львові та на юрид. ф-ті Львів. ун-ту. Від 1911 — активний організатор і учасник укр. молодіжного та січово-стрілец. руху «Пласт» (Мазепинський мілітарний курс). 1914—16 — сотник Легіону Українських січових стрільців. 1916—17 — у таборі військовополонених, розташов. біля м. Царицин (нині м. Волгоград, РФ). З перших днів 1918 — старшина Куреня січових стрільців (командир Запасної сотні, 2-го піх. полку, чл. Старшинської ради; див. Січові стрільці), активний учасник української революції 1917—1921, українськопольської війни 1918—1919. Інтернований разом із командуванням корпусу УСС у Луцьку, переїхав до Чехословаччини, де брав участь у заснуванні Української військової організації. 1920 входив до складу її кер-ва в Галичині, був арештований. 1923 — один з найближчих співробітників Д.Донцова в ж. «Заграва». З серед. 1920-х рр. і до початку Другої світової війни — у Німеччині, зблизився з гетьман. рухом (див. П.Скоропадський, В.Липинський), закінчив Берлінський університет, захистив дис., працював в Українському науковому інституті в Берліні. Автор праць, присвячених січовим стрільцям, спадщині В.Липинського тощо. Підкреслював важливе значення військових аспектів і ролі еліти в державному будівництві, дотримувався мілітарної геополітичної орієнтації. Надруковані 1931 у «Дзвонах» цикли статей «Польська дипльоматія і “східно-галицьке питання” на Паризькій мировій конференції в 1919-му році» та «Українська дипльоматія і держави Антанти в році 1919» доповнено й узагальнено в німецькомовній монографії, виданій 1934. 1934—39 — викладач мови та літератури в німецькій гімназії м. Кіль. У роки II світ. війни — директор бібліотеки в Кракові. 1945 пропав безвісти. Тв.: Вага і завдання західно-української держави серед сил Східної Європи на переломі 1918—1919. «Дзвони», 1932, т. 1; Отверта відпо-
відь польському консерватистові. Львів, 1932; Die Westukraine im Kampfe mit Polen und dem Bolschewismus in den Jahren 1918—1923. Berlin, 1934; Значення ідей В’ячеслава Липинського. Львів, 1935; Розвиток національно-державницької думки УСС. В кн.: За волю України. Український збірник УСС. Нью-Йорк, 1967; Большевизм і сучасне завдання Українського Заходу. В кн.: Українська суспільнополітична думка в XX столітті: Документи і матеріали, т. 2. Б/м, 1983. Літ.: Кучабський Ю. Василь Кучабський — забутий історик державницької школи. «Старожитності», 1993, ч. 5—6 (41—42); Гелей С. Василь Кучабський і його погляди. «Республіканець», 1994, № 3—4 (11—12). Р.Г. Симоненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУЧАБСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
