КРУШЕЛЬНИЦЬКА Марія Тарасівна (Шушкевич Арета; н. 31.12.1934) — піаністка і педагог. Проф. (1991). Засл. артистка УРСР (1989), нар. артистка України (2005). Онука А.Крушельницького та М.С.Крушельницької, племінниця В.Крушельницької, І.Крушельницького, Б.Крушельницького й О.Крушельницького, двоюрідна сестра Л.Крушельницької. Н. в м. Харків через кілька днів після того, як її батька — Т.Крушельницького — стратили в Києві за вироком виїзної сесії Військ. колегії Верховного суду СРСР як шпигуна і терориста (разом з ним були тоді ж розстріляні її дядько Іван, а також іще 26 осіб, у т. ч., зокрема, Г.Косинка та Д.Фальківський). Щоб приховати від злого поголосу — «ворог народу» — походження своєї доньки, мати — Стефа Крушельницька — назвала її так, як заповів батько — Аретою, й записала під
М.Т. Крушельницька.
424 КРУШЕЛЬНИЦЬКА
С.А. Крушельницька.
своїм дівочим прізвищем Шушкевич. Від 1935 разом з матір’ю жила в Курську (нині місто в РФ), туди була заслана її матір після страти батька та арешту діда, тітки і дядьків (1937 всі вони були страчені в місцях позбавлення волі; бабуся померла ще 1935). Після визволення Галичини від гітлерівської окупації в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 разом з матір’ю переїхала до Львова. Тут у соборі святого Юра її охрестили і дали друге ім’я — Марія, на честь бабусі. 1952 закінчила Львів. середню (10-річну) спеціалізовану муз. школу (по класу фортепіано О.Процишина) при Львів. консерваторії. За сприяння композитора А.Кос-Анатольського, який свого часу знав діда К. і приятелював з її батьком, ще у Львові її гру прослухав відомий музикант Г.Нейгауз і тут же запросив її на навчання до свого класу в Моск. консерваторії. Невдовзі вона почала виступати з сольними концертами. По закінченні консерваторії 1957 продовжила навчання в аспірантурі (кер. — Г.Нейгауз). 14 січ. 1958 був реабілітований її батько і вона отримала новий паспорт, в якому була записана як Марія К. 1960 закінчила аспірантуру й переїхала до Львова, стала працювати викл. Львів. консерваторії (з 2000 — Львівської муз. акад.), з 1991 — проф., двічі обиралася її ректором. З сольними концертами виступала в Києві, Львові, Миколаєві, Херсоні, Одесі, Тернополі, Рівному, Ужгороді, Чернівцях, Сумах, Луцьку, Вінниці, Луганську, Донецьку, Черкасах, Полтаві, Чернігові, а також у країнах Зх. Європи та Америки. У її репертуарі твори: Л. ван Бетховена, Р.Шумана, Й.Брамса, О.Скрябіна, С.Рахманінова, А.КосАнатольського, Л.Ревуцького, В.Косенка, С.Людкевича, М.Колесси, Р.Сімовича, Вас.Барвінського, М.Скорика та ін. Виступала також солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова, Донецька (під орудою диригентів М.Колесси, Ю.Луціва, С.Турчака та ін.). Виконавська майстерність К. відзначалася симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. В її ін-
терпретації завжди відчувалися піднесеність почуттів, неповторний особистий тон інтонації, схвильованість динамічних відтінків. К. — артистка емоційного типу. Її індивідуальність під час виконання була відчутна в мелодійній вимові — в активній, щирій і небайдужій інтонації. Звукова палітра була багата й різноманітна. Виконавський стиль — глибоко романтичний і національний. Ще за доби СРСР К. награла альбом з двох платівок (на рад. фірмі «Мелодія»). Уже за часів незалежної України видала компакт-диск з музичними та поетичними творами А.Кос-Анатольського. Лауреат Респ. конкурсу піаністів ім. М.Лисенка в Києві (1962, 2-га премія). Серед її учнів — Й.Ермінь. Літ.: Кашкадамова Н. Грає Марія Крушельницька. «Музика», 1985, № 5; Білинська Л. Речиталь Марії Крушельницької. «Культура і життя», 1987, 23 серп.; Олексюк М. Молода осінь піаністки. «За вільну Україну», 1994, 27 груд.; Попович Ж. Двічі народжена із Крушельниць. «Дзеркало тижня», 2005, № 42 (570), 29 жовт. — 4 листоп.; Лисенко І. Словник музикантів України. К., 2005. І.М. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Крушельницька Марія Тарасівна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
