Статистика праці – наука суспільна, а тому вона базується на діалектичному й історичному матеріалізмі, основним її методом є діалектичний метод пізнання дійсності. Однією з головних умов діалектичного методу є об’єктивність розгляду суспільних явищ. В основі розвитку суспільства лежать суспільні, незалежні від волі та свідомості людини, закони. У своїй діяльності людина повинна вивчати внутрішні закономірності розвитку явищ, пізнавати ці закони й свідомо використову-вати в інтересах трудящих. У умовах формування ринкових відносин необхідна повна, достовірна, всебічна характеристика кожного явища, що вивча-ється. Непомічання цього важливого принципу діалектичного методу пізнання дійсності веде до волюнтаризму. Діалектичний метод потребує розгляду явищ, що вивчаються, у їх розвитку й взаємозв’язку, виявлення в них нових сторін та тенденцій. Діалектичний метод є найважливішим правилом нау-кового вивчення взагалі та діалектики як такої. Щоб дійсно знати предмет, явища, необхідно вивчати всі його сторони, усі зв’язки з урахуванням їх рухомості та змінності. Ви-вчаючи те чи інше явище у сфері праці, потрібно розглядати його розвиток, зміни, зв’язок з іншими економічними явищами. Одна з найважливіших вимог до статистики праці полягає в необхідності вивчати працю залежно від конкретних умов, з урахуванням міс-ця, часу та етапу суспільного розвитку. Діалектичний матеріалізм вчить, що наростання кількісних змін у процесі розвитку суспільних відносин веде до корінних якісних змін. Статистика праці фіксує особливості переходу кі-лькісних змін у якісні у сфері праці, вимірює ці зміни, визначає їх чинники. Усі зміни розглядаються як вияв боротьби протилежно-стей, боротьби між старим та новим. Успішна реалізація поставлених завдань значною мірою ви-значається ступенем використання трудових ресурсів країни. Статистика праці, використовуючи свої специфічні методи вивчення, знаходить шляхи найефективнішого використання трудо-вих ресурсів і в такий спосіб робить свій внесок у вирішення за-вдань прискорення соціально-економічного розвитку країни. Базуючись на діалектичному методі пізнання, статистика розробляє власні специфічні методи дослідження. До них на-лежать: метод відносних та середніх величин, індексний метод, балансовий метод. Широко використовуються в статистиці праці математичні методи аналізу: кореляційний, дисперсійний тощо. Основною формою статистичного спостереження є звітність підприємств та установ виробничої і невиробничої галузей, яку вони складають на підставі даних первинного обліку та регуляр-но надають органам державної статистики. Крім того, значну частину статистичних даних у сфері праці збирають шляхом проведення спеціальних одноразових статис-тичних обстежень (вибіркових або повних), які здійснюються пе-ріодично. Наприклад, проводяться одноразові обстеження чисе-льності робітників та службовців за загальним стажем роботи, облік чисельності спеціалістів з вищою та середньою спеціаль-ною освітою, зайнятих в економіці, облік професійного складу робітників за галузями економіки та ін. Нарешті, статистика праці використовує дані галузевих стати-стик (статистика промисловості, сільського господарства, будів-ництва, демографічна, бюджетна тощо).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОДИ СТАТИСТИКИ ПРАЦІ» з дисципліни «Статистика праці»
