Сучасний світовий грошовий ринок характеризується стрім-ким розвитком процесів глобалізації, інтеграції та універсалізації, поширенням сек’юритизації (тобто заміщення традиційних бан-ківських кредитів емісією цінних паперів), фінансових нововве-день (нові фінансові інструменти — валютні, процентні, фінан-сові ф’ючерси та опціони, операції своп та ін.). Це привело до створення великого мобільного світового грошового ринку, де поступово втрачається колишня чіткість розмежування між його окремими сегментами. Cкладовими світового грошового ринку є міжнародні ринки грошей та капіталів. Критерієм їх розмежування можуть бути строки кредитів та їх цільова спрямованість. Кошти, що надають-ся на тривалий строк, належать до ринку капіталів, а коротко-строкові кошти — до ринку грошей. У процесі поглиблення міжнародного поділу праці та еконо-мічних зв’язків відбувається інтеграція національних ринків грошей та капіталів. Постійне прагнення грошового капіталу до самозростання виводить його за національні межі. В умовах по-вної конвертованості валют унаслідок переплетіння різних наці-ональних грошових ринків створюються міжнародні ринки гро-шей та капіталів, що підвищує мобільність грошового капіталу. Участь національних ринків грошей та капіталів в операціях світового ринку визначається такими чинниками: • наявністю розвинутої кредитної системи та фондової біржі; • місцем країни у світовій економічній системі господарства та її валютно-економічним станом; • помірністю податкового тиску; • пільговим валютним законодавством, що відкриває іноземним позичальникам доступ на національний ринок грошей та капіталів та іноземним цінним паперам — до біржового котирування; • вдалим географічним положенням; • відносною стабільністю політичного режиму. Ці чинники обмежують коло національних ринків грошей та капіталів, які виконують міжнародні операції. Унаслідок конку-ренції склалися світові фінансові центри — Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Люксембург, Франкфурт-на-Майні, Сінгапур та ін. До Першої світової війни найвідомішим фінансовим центром був Лондон. Це визначалося високим рівнем розвитку капіталіз-му у Великобританії, її широкими торговельними зв’язками з ін-шими країнами, відносною сталістю фунта стерлінгів, розвину-тою кредитною системою країни. Після Першої світової війни провідний світовий фінансовий центр перемістився до США. У Західній Європі активно здійс-нюють міжнародні кредитні операції Швейцарія і Люксембург. Частка останнього становить близько 1/4 всіх євровалютних кре-дитів. Новим світовим фінансовим центром став Токіо внаслідок посилення позицій Японії на світових ринках, створення потуж-ної закордонної банківської мережі, скасування валютних обме-жень. Останнім часом з’явилися нові фінансові центри, такі як Багамські острови, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн та ін., що пов’язано з пільговим податковим законодавством та незначними опе-раційними видатками в цих країнах. Формування сучасного світового ринку позичкових капіталів відбулося на початку 60-х років ХХ ст. До цього в умовах світо-вої економічної кризи, валютних обмежень ринок капіталів був паралізований. З кінця 50-х років почали здійснюватися коротко-строкові фінансові операції, водночас зростав попит на довго-строкові позички. Наприкінці 60-х років розвиток світового рин-ку позичкових капіталів активізувався, а в 70—80-ті роки його масштаби значно збільшились. Потоки світового капіталу, що з кожним роком зростають, поси-люють фінансову конкуренцію між країнами. Ця тенденція тисне на уряди окремих країн, що сприяє зменшенню втручання держави у діяльність суб’єктів на внутрішньому ринку та лібералізації міжна-родного руху капіталів. Так, масштаби фінансових ринків Велико- британії значно зросли після скасування у 1979 р. контролю над ру-хом капіталу та здійснення реформи ринку акцій («великий шок») у жовтні 1986 р. Починаючи з 1980 р. Японія розпочала лібералізацію ринку іноземної валюти та внутрішнього фінансового ринку. Знач-но зросли японський ринок іноземних облігацій та грошові ринки. З інституційної точки зору міжнародний ринок капіталів та грошей — це сукупність кредитно-фінансових установ, через які здійснюється рух позичкового капіталу у сфері міжнародних еко-номічних відносин. До таких установ належать: приватні фірми, банки, насамперед ТНК та ТНБ, фондові біржі, державні та муні-ципальні органи, міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації, регіональні банки розвитку та ін. Міжнародний ринок грошей — це сектор фінансового ринку, на якому купуються та продаються короткострокові боргові ін-струменти (строк погашення яких менший ніж один рік). Цінні папери на ринку грошей звичайно купуються та прода-ються частіше, ніж довгострокові папери, і тому цей ринок ліквідніший. Крім того, короткострокові цінні папери характеризують-ся меншим коливанням цін, ніж довгострокові, що робить їх безпечнішими для інвестицій. Як наслідок, корпорації і банки ак-тивніше використовують цей ринок для одержання процентів на надлишкові кошти. Інструментами міжнародного ринку грошей є: векселі держа-вної скарбниці, обігові сертифікати банківських депозитів, коме-рційні папери, банківські акцепти, угоди про зворотний викуп, федеральні резервні фонди, євродолари та ін. Міжнародні ринки грошей розрізняються за територіальною та валютною ознаками. У першому випадку мова йде про націо-нальні грошові ринки. Покупцями та продавцями на них є пред-ставники з інших країн. Такі міжнародні грошові ринки функціо-нують у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, Цюріху. Здійснення операцій на них регулюється національним законодавством, а міжнародний характер їх виявляється в тому, що як мінімум одна зі сторін проводить операції в іноземній ва-люті. Але це не «чисті» міжнародні ринки. Вони є провідними національними грошовими ринками. Такі ринки можуть отрима-ти міжнародне значення лише внаслідок адекватної політики центрального банку. У другому випадку мова йде про «чисті» міжнародні грошові ринки, де попит на грошові кредити для вну-трішньонаціональних заходів задовольняється за допомогою іно-земної валюти — доларів США, фунтів стерлінгів, євро та ін. На їх основі створилися самостійні грошові ринки. Міжнародний ринок капіталів — це такий ринок, на якому ку-пуються та продаються довгострокові (строк погашення яких бі-льше одного року) боргові зобов’язання та акції. Інструменти ри-нку капіталів: акції, заставні, облігації, цінні папери урядових установ, споживчі та банківські комерційні позички. Традиційний інструмент на міжнародному ринку капіталів — іноземні облігації. Ці облігації продаються у зарубіжній країні і но-міновані у валюті цієї країни. Іноземні облігації були важливим ін-струментом на міжнародному ринку капіталів протягом багатьох століть. Власне, значний відсоток залізниць США, що збудовані у ХІХ ст., фінансувався продажем закордонних облігацій у Британії. Новацією є єврооблігація, тобто облігація, що номінована в ін-шій валюті, ніж валюта країни, в якій вона продається. Наприклад, облігація, що номінована в доларах США, продається у Лондоні. Ни-ні понад 80% нових випусків на міжнародному ринку облігацій — це єврооблігації, і ринок цих цінних паперів зростає дуже швидко. Це — головний цінний папір на міжнародному ринку капіталів. Найпотужніший ринок капіталів у світі мають США. Нью-Йорк — центр ринку капіталу США. Нині всі інвестиційні банки, такі як Salomon Brothers, Merrill Lynch, Goldman Sachs, ведуть операції саме у Нью-Йорку. Найбільшим міжнародним ринком грошей та ринком капіталів є євроринок, або євродоларовий, євровалютний ринок. Термін «євроринок» застосовується також і до аналогічних ринків інших регіонів. Мінімальна сума ділової операціїї — 1 млн дол. Народження ринку євродоларів пов’язано із Радянським Сою-зом. На початку 50-х років СРСР мав величезні доларові залишки в банках США. Оскільки радянський уряд боявся, що уряд США може заморозити ці активи, то прагнули перемістити вклади до Європи, де вони були б захищені від експропріації. Переведення депозитів у доларах у європейські банки породило ринки євродо-ларів. Вони створюються тоді, коли вклади на рахунках у Сполу-чених Штатах переказуються в банк поза межами країни. Євровалюта — це строковий депозит, що перебуває в банку за межами країни — емітента валюти. Понад 90% євродоларових депозитів є строковими вкладами, причому більше половини з них — сертифікати депозитів зі строками тридцять днів або більше. Загальна сума непогашених євродоларів перевищує 2 трлн дол., що робить ринок євродоларів одним з найважливіших фінансо-вих ринків у світовій економіці. Головним центром ринку євродоларів є Лондон. Євродолари також можуть вкладатися поза межами Європи, особливо в міс-цях, які надають цим депозитам статусу офшорних — Гонконг, Сінгапур, Багамські та Кайманові острови. Офшорні банківські центри поділяються на «паперові» та фу-нкціональні. «Паперові» центри зберігають документацію, банківські операції вони виконують у незначних розмірах або не проводять взагалі. Функціональні центри, навпаки, здійснюють депозитні операції та надають кредити. Обидва типи центрів до-помагають переміщувати кошти з потужних міжнародних фінан-сових центрів, таких як Лондон, Нью-Йорк, кінцевим позичальни-кам. Банки використовують «паперові» центри, такі як Багамські та Кайманові острови, для того щоб мінімізувати податки та ви-ключити регулювання своєї діяльності. Євроринки не підпорядковані національним правилам, зокрема щодо резервних вимог та ін., тому банки можуть працювати на них більш ефективно та з меншими витратами. Унаслідок конкуренції на цих ринках з’являється взаємозв’язок між процентними ставками на євроринках та на внутрішніх грошових ринках. Наприклад, якщо відсоток за внутрішніми депозитними сертифікатами в США ви-щий, ніж за євродепозитними, банки США намагатимуться отриму-вати позики на євроринках через свої філії за кордоном. Між традиційними міжнародними фінансовими ринками та євроринками існує певний зв’язок. Якщо міжнародний позичаль-ник бажає отримати велику позику, яка не може бути надана од-ним кредитором, він може одержати синдиційовані позики на єв-роринках. Євроринки та офшорні ринки тісно пов’язані. Вони обслуговуються однією групою банків. Обидва види ринків мобі-лізують ліквідні кошти, виконують посередницькі функції та майже не підкоряються внутрішньому регулюванню. Євровалют-ні ринки є ринками позик та депозитів, міжнародні валютні рин-ки забезпечують базові засоби платежу. Серцевиною ринку єврокапіталів є європозики, які надаються через випуск єврооблігацій, тобто облігацій у євровалюті. Основна валюта єврооблігацій — долар США. Єврооблігаційна позика ха-рактеризується такими особливостями: розміщується одночасно на ринках ряду країн на відміну від традиційних іноземних обліга-ційних позик, які випускалися на одному ринку країни-кредитора; валюта європозики, як правило, є іноземною для кредиторів та по-зичальників (наприклад, позика у доларах США розміщується в Японії, Німеччині та ін.); емісія єврооблігацій не підпадає під на-ціональні правила проведення операцій з цінними паперами краї-ни, валюта якої є валютою позики, тощо. Емісія єврооблігацій здійснюється консорціумом (синдикатом) банків, в яких беруть участь від двох до 30—40 кредитних інституцій різних країн. Міжнародні консорціуми (синдикати) банків — це угоди між ба-нками з метою спільного проведення великих міжнародних опера-цій та розподілу ризику серед учасників відповідно до їх частки в угоді. Консорціум включає банк-лід-менеджер, який формує групу банків-гарантів (коменеджерів), або банків, які безпосередньо про-дають облігації. Банк-менеджер зобов’язується надати 10—20% єв-рокредиту, а інші учасники — не менше, ніж 1 млн дол. Частка кре-дитів банківських консорціумів постійно зростає. Вартість кредиту на світовому ринку грошей та капіталів включає змінну частину ЛІБОР та постійну — «спред», тобто премію за банківські послуги (маржу). Маржа коливається від 0,75 до 3% та залежить від співвідношення попиту на кредит та його пропозицію, терміну позики, кредитоспроможності клієнта, кредитного ризику. Незважаючи на відносну самостійність ста-вок євроринку, зберігається їх функціональна залежність від ста-вок національних ринків. Разом з цим існує і зворотний зв’язок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЖНАРОДНІ РИНКИ ГРОШЕЙ ТА КАПІТАЛІВ» з дисципліни «Гроші та кредит»
