КОРОНА ПОЛЬСЬКА, поняття та назва держави. Поняття «Корона Польська» було впроваджене в Королівстві Польському в серед. 14 ст. Воно вживалося щодо польс. монархії з метою відокремлення держави як юрид. інституту від особи конкретного короля, а також для утвердження суверенітету д-ви та засад неподільності її території. Від Люблінської унії 1569 до 3-го поділу Речі Посполитої 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Короною (Короною Польського Королівства, Corona Regni Poloniae,
Korona Kr\lestwa Polskiego) називали власне саме Королівство Польське, сполучене персональною унією з Великим князівством Литовським в об’єднаній д-ві — Речі Посполитій. Поняття «корона королівства» виникло за часів середньовіччя в Зх. Європі в руслі розвитку ідей, що протистояли традиційним поглядам на монарха як на спадкового власника д-ви і висновувалися з політ. концепцій антич. мислителів, зокрема Платона («Політейя»), Арістотеля («Політика»), Марка Туллія Ціцерона («Про республіку»). У серед. 12 ст. це поняття утвердилося в Англії, наприкінці 12 ст. — у Франції, наприкінці 13 ст. — у дещо модифікованій формі — в Угорщині (Корона св. Стефана), ще пізніше — у Чехії (Корона Королівства Чеського, Корона св. Вацлава). При цьому запроваджувалася відмінність між термінами «корона» як коронаційна інcигнія і «корона» як інститут держ. права («корона королівства»). У Польщі відповідне новим ідеям розуміння держ. устрою набуло поширення за часів правління Казимира ІІІ Великого в 3-й чверті 14 ст. і було оформлене правовими актами наступника Казимира III на польс. престолі — короля угор. і польс. Людовіка I Великого Анжуйського. Термін «Корона Польського Королівства» вперше був офіц. вжитий у документі 1364. Пов’язана з ним ідеологія служила політ. інтеграції князівств та уділів, об’єднаних за Владислава I Локєтка в одну д-ву, і обґрунтуванню претензій Польщі на землі, які не були спадковими володіннями польс. королів. До Корони Польс. Королівства в 2-й пол. 14 ст. зараховували не тільки основні території Королівства Польс. — Малопольщу, Великопольщу, Куявію, Сєрадзьку і Ленчицьку землі, а й землі, які відійшли до Тевтонського ордену і Бранденбургу, 1349—72 і з 1387 до її складу включали також анексовані Польщею терени Галицького князівства (див. Королівство Русь). Хоча після смерті Людовіка I Великого деякий час (1382—84) королів. престол не був зайнятий, польс. політ. верхівка вважала, що польс. монархія як д-ва
177 КОРОНА
178 КОРОННИЙ
продовжує існувати. Провідну роль у д-ві в той час здобули представники магнатів («можновладців»), які претендували на право обирати від імені всіх підданих такого короля, котрий, на їхню думку, найкраще оберігатиме «права і вольності Корони Польського Королівства». Згідно з умовами Кревської унії 1385 до Корони Польс. Королівства було приєднане Велике князівство Литов., однак цей постулат не був реалізований. Від середини 15 ст. сам термін «Корона Польського Королівства» вийшов з ужитку, але пов’язані з ним політ. концепції справляли вплив на подальше формування станової монархії, в якій керівними позиціями оволоділи репрезентанти шляхти, насамперед магнатів. Літ.: Dbrowski J. Korona Kr\lestwa Polskiego w XIV wieku. Studium z dziej\w rozwoju polskiej monarchii stanowej. Wroc»aw, 1956; Grzybowski K. «Corona Regni» a «Corona Regni Poloniae». «Czasopismo Prawno-Historyczne», 1957, t. 9, z. 2; Russocki S. Monarchie stanowe Сrodkowo-wschodniej Europy XV—XVI wieku. «Kwartalnik Historyczny», 1977; Baszkiewicz J. MyСl polityczna wiek\w Сrednich, wyd. 2. PoznaЅ, 1998; Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego, wyd. 4. Warszawa, 1999; Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Львів, 2002; Plisiecki P. Korona Kr\lestwa Polskiego. В кн.: Encyklopedia Katolicka, t. 9. Lublin, 2002; Клочовський Є. Історія Польщі до кінця ХV століття. Люблін, 2005. Я.Д. Ісаєвич.
Коронний трибунал у м. Пйотрков (нині м. ПйотркувТрибунальські, Польща). Гравюра 18 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРОНА ПОЛЬСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
