Грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємця, є його фінансовими ресурсами. Вони спрямовуються на розви-ток підприємницької діяльності, утримання об’єктів невиробни-чої сфери, на споживання і створення резервів. Частина фінансових ресурсів, що направляється на фінансу-вання предметів і засобів праці, робочої сили та інших елементів виробництва, складає капітал підприємства у грошовій формі.
Таблиця 2.1 ГОЛОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ Джерела Використання фінансових ресурсів інвестицій споживання резервів Прибуток (чистий) + + + Мобілізація внутрішніх ресурсів + + Амортизаційні відрахування + + Пайові внески (статутний чи акці-онерний капітал) + + Страхові внески до Пенсійного фонду + + Кошти від розміщення власних цінних паперів та реалізації цінних паперів інших емітентів + + + Кредиторська заборгованість + + Кредити та позички + + Спонсорство + + Державні субсидії +
Прибуток — це фінансовий ресурс, що використовується як на споживання, так і нагромадження; це різниця між виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт, товарів) без податку на додану вартість, акцизів, інших податків і витратами на виробни-цтво та реалізацію (собівартістю). Найважливіше джерело фінансових ресурсів — амортизація. Амортизаційні відрахування формуються в результаті перенесен-ня вартості основних фондів на вартість продукту, у сукупності вони складають амортизаційний фонд. Методи прискореної амо-ртизації забезпечують якнайшвидше відновлення основних фондів і приріст виробництва. У будь-якій країні світу держава регулює (но-рмує) амортизаційні відрахування, надаючи амортизаційні пільги та зменшуючи розмір прибутку, що оподатковується. Тим самим під-приємство отримує дійовий стимул і має можливість протидіяти моральному зносу фондів, прискорює відновлення активної частини фондів та одержує міцний фінансовий ресурс для інвестування. Пайові внески — грошові та інші кошти, сплачені юридич-ними і фізичними особами для ведення спільного підприємницт-ва. Вони обов’язкові при вступі до товариства з обмеженою від-повідальністю, повного та командитного товариства. Страхові внески та внески до Пенсійного фонду беруть участь у забезпеченні відтворення виробничих сил як засобів праці та робочої сили. Ці інвестиції, як правило, називають ануїтетом (щорічним платежем). Через певний час вони мають принести ін-весторові регулярні доходи. Кредиторська заборгованість — стійке джерело фінансових ресурсів, що постійно перебуває у розпорядженні підприємства. Воно прирівнюється до власних коштів. Це передусім заборгова-ність постачальникам за відвантажені товари, термін оплати яких ще не настав. До кредиторської заборгованості належить також перехідна заборгованість бюджету, заборгованість за відрахуван-ня у позабюджетні фонди. Позичковим джерелом фінансування інвестицій виступають кредити і позички. Державне субсидіювання може здійснюватися у таких фор-мах: прямі позички, гарантовані позички, гранти на певні проек-ти, пайова участь, прямі дотації, страхування. Субсидуючи про-ект, уряд звичайно висуває ті ж умови, що й банк чи інший кредитний заклад, але надані їм пільги заохочують останніх взяти участь у фінансуванні. Тому держава, як правило, є одним з інве-сторів або учасників інвестування. Головним чином у такий спо-сіб інвестуються об’єкти виробничої та соціальної інфраструкту-ри чи соціально-політичні програми. З метою залучення капіталу для інвестування суб’єкт інвести-ційної діяльності використовує різноманітні фінансові інструме-нти. Фінансові інструменти — це контракти, результатом яких є поява певних статей в активах одного суб’єкта і пасивах іншого суб’єкта фінансування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фінансові ресурси інвестування» з дисципліни «Інвестиції»
