КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ФЕДЕРАТИВНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1918
КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ФЕДЕРАТИВНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1918 — перша рад. конституція, Осн. Закон Рос. Соціаліст. Федеративної Рад. Республіки. Ухвалена 5-м Всерос. з’їздом рад 10 черв. 1918. Відіграла важливу роль у становленні укр. рад. конституціонізму, оскільки більшість її норм було відтворено у Конституції УСРР 1919. У 1-му розділі Конституції, яким стала Декларація прав трудящого та експлуатованого народу 1918 (гл. 1—4, ст. 1—8), Росія проголошувалася республікою рад, федерацією рад. нац. республік, яка ставить за мету знищення експлуатації, придушення експлуататорів і перемогу соціалізму в усьому
85 КОНСТИТУЦІЯ
Герб Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, затверджений Конституцією РСФРР 1918.
«Конституция Российской Социалистической Федеративной Советской Республики». М., 1918. Обкладинка.
«Конституция Российской Социалистической Федеративной Советской Республики». М., 1918. Перша сторінка.
86 КОНСТИТУЦІЯ
світі. Приватна власність на землю скасовувалася. Ліси, надра, води та осн. засоби вир-ва проголошувалися нац. надбанням, пром. і транспортні підпр-ва передавалися під робітн. контроль, позики царського уряду анульовувалися, банки націоналізовувалися, вводилася заг. трудова повинність, декретувалося озброєння трудящих, скасовувалися всі таємні міжнар. угоди. Другий розділ (гл. 5, ст. 9— 23) встановлював у країні диктатуру міськ. і сільс. пролетаріату (див. Диктатура пролетаріату), декларував свободи віросповідання, антиреліг. пропаганди, друку, зборів, союзів, право на безплатну освіту, встановлював обов’язки працювати та відбувати заг. військ. повинність, а також права іноземців. (Цей розділ майже повністю був відтворений у ст. 1—5, 22—31 Конституції УСРР 1919.) Третій розділ (гл. 6—12, ст. 24—63) регулював питання рад. влади в Росії. Вищою владою проголошувався Всерос. з’їзд рад, який мав скликатися двічі на рік із представників міських (1 депутат на 26 тис. виборців) та губернських (1 депутат на 25 тис.) рад. З’їзд обирав Всерос. ЦВК у кількості до 200 осіб, який між з’їздами вважався вищою владою і вищим законодавчим, розпорядчим та контрольним органом РСФРР. До виключної компетенції з’їзду конституція зараховувала лише «встановлення, доповнення і зміни головних начал радянської конституції», ратифікацію мирних договорів та зносини з іноз. д-вами, оголошення війни й ухвалення миру. Всі ін. питання держ. життя (заг. кер-во внутр. і зовн. політикою, кордони, розмежування компетенції рад, адм. поділ, грошова система, позички, податки, призначення нар. комісарів, громадянство, амністія тощо) належали до спільної компетенції Всерос. з’їздів рад та Всерос. ЦВК. РНК із 17 осіб визначалася як орган заг. управління справами РСФРР. Конституція РСФРР 1918 перестала відповідати реальним політичним умовам з підписанням у груд. 1922 Договору про утворення СРСР, а формально втратила чинність після ухвалення в
трав. 1925 12-м Всерос. з’їздом рад нової конституції РСФРР. Літ.: История государства и права Украинской ССР, т. 2. К., 1987; Історія держави і права України, ч. 2. К., 1996. О.М. Мироненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ФЕДЕРАТИВНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1918» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
