Статутом акціонерного товариства може бути передбачено розміщення одного чи кількох типів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. Привілейовані акції характери-зуються тим, що вони мають переваги порівняно зі звичайними акціями, причому привілейовані акції одного типу надають їх власникам однакову сукупність прав (переваг). Преференції, які надаються власникам привілейованих акцій, визначаються в статуті товариства та повідомленні про розмі-щення акцій і можуть полягати у такому: • одержання певних переваг при розподілі прибутку та випла-ті дивідендів; • додаткові права при розміщенні нових акцій; • переваги при голосуванні на зборах акціонерів; • переваги при розподілі ліквідаційної виручки. В останньому випадку надання переваг слід узгоджувати з вимогами законодавства про банкрутство, яким передбачено задоволення вимог власників корпоративних прав в останню чергу. Отже, власники привілейованих акцій можуть претен-дувати на першочерговість у розподілі ліквідаційної виручки лише порівняно з власниками простих акцій, однак не з креди-торами чи іншими особами, вимоги яких задовольняються на-самперед. Звичайно, коли йдеться про привілейовані акції, то маються на увазі передусім переваги стосовно виплати дивідендів. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визнача-ється статутом акціонерного товариства. При цьому розрізняють такі категорії привілейованих акцій: 1. Привілейовані акції з фіксованими дивідендами. Пере-важні права на одержання дивідендів обмежуються заздалегідь визначеною процентною ставкою, наприклад 10 %. Згідно з цим методом після виплати дивідендів привілейованим акціонерам та формування резервів прибуток підприємства розподіляється між звичайними акціонерами. На практиці може статися так, що ди-віденди на прості акції перевищуватимуть дивіденди на привіле-йовані акції. У такому разі статутом може бути передбачено об-мін привілейованих акцій на звичайні або власникам привілейованих акцій може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. 2. Привілейовані акції з мінімальним фіксованим дивіден-дом та додатковими бонусами. Умовами випуску таких приві-лейованих акцій можуть бути передбачені мінімальні дивіденди, які виплачуються в обов’язковому порядку, а за наявності доста-тнього прибутку — ще й додаткові дивіденди. 3. Кумулятивні привілейовані акції — категорія акцій, за якими, у разі невиплати товариством дивідендів передбачається їх накопичення. Умовами емісії цих акцій встановлюються поря-док накопичення дивідендів і строки їх виплати. Якщо за резуль-татами року у підприємства немає можливості виплачувати диві-денди, то власникам кумулятивних акцій вони нараховуються, а виплачуються в роки з достатнім рівнем прибутку. За твердженням деяких авторів, власники привілейованих ак-цій не мають права брати участь в управлінні акціонерним това-риством та голосувати на зборах акціонерів. Однак таке тракту-вання привілейованих акцій є хибним, оскільки згідно із Законом «Про господарські товариства» статутом підприємства можуть бути передбачені як права на участь власників таких акцій в управлінні, так і позбавлення цих прав. Цікавим є досвід використання інструменту привілейованих акцій в інших країнах. Так, у практиці фінансової діяльності швейцарських підприємств найчастіше привілейовані акції емі-туються у разі санації підприємства з метою залучення додатко-вого акціонерного капіталу. Збільшення статутного капіталу під-приємств, які перебувають у кризі, досить часто можливе лише за умови надання новим акціонерам додаткових преференцій. При цьому привілейовані акції можуть розбиватися на окремі катего-рії залежно від їх пріоритетності, наприклад привілейовані акції першого класу, другого класу тощо. Загалом же в Швейцарії під-приємства, як правило, утримуються від емісії привілейованих акцій. Натомість в англо-американській практиці фінансової дія-льності емісія привілейованих акцій є традиційним способом формування статутного капіталу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Привілейовані акції» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»