ОТАМАН — термін тюркського походження, у тюркських мовах означав: «провідник», «керівник», «батько». Протягом 13—15 ст. «отаманом» на Поділлі та в Подніпров’ї називали людей, які очолювали сільс. громаду. Термін використовувався також для означення виборної особи в Запорозькій Січі, яка очолювала кошову організацію — кошовий отаман, або ж курінь — курінний отаман. У Гетьманщині існували посади городових отаманів, сотенних і сільських отаманів, влада яких поширювалася на відповідні території. Літ.: Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. К., 1994. В.О. Щербак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОТАМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
