ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Утворення приватного підприємства та його діяльність регла-ментуються Законами України «Про власність», «Про підприєм-ництво» та «Про підприємства в Україні». Приватне підприємство — це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т. ч. нерезидента) з правом найму робочої сили. Фізична особа — засновник приватного під-приємства є власником 100 % капіталу такого підприємства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки при-бутку у вигляді дивідендів. Якщо власників підприємства буде двоє і більше, то воно належатиме до колективної форми власно-сті, а отже, його діяльність регламентуватиметься законодавст-вом про господарські товариства чи іншими відповідними нор-мативними актами. Приватне підприємство повинно мати статут, власну печатку, складає самостійний баланс, відкриває розрахунковий рахунок у банку, тобто має всі атрибути юридичної особи. Згідно з чинним законодавством підприємства — суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності обов’язково повинні мати статутний капітал. Разом з тим станом на середину 2002 р. в Україні жоден законодавчий або нормативно-правовий акт не містить вказівок щодо мінімального розміру і строків наповнення статутного капіталу приватного підприємст-ва. Отже, зареєстрована сума статутного капіталу приватного підприємства може вноситися засновником нескінченно довго або ж взагалі не вноситися. У разі прийняття власником приват-ного підприємства рішення про збільшення або зменшення ста-тутного капіталу внесення змін до статуту з подальшою держав-ною реєстрацією цієї зміни є обов’язковим. Переваги форми організації бізнесу у вигляді приватного під-приємства зводяться до такого: • максимально повне використання власником права на участь в управлінні підприємством (усі найважливіші питання ді-яльності підприємства приймаються власником особисто або призначеним ним директором); • спрощений порядок реалізації права на правонаступництво; • власник несе обмежену відповідальність за зобов’язаннями підприємства, тобто лише в межах вкладів у власний капітал (якщо інше не передбачено статутом); • оплата внесків може здійснюватися як у грошовій, так і майновій формі; • практично повністю відсутні так звані агентські ризики та витрати, зумовлені принципал-агент-конфліктом між окремими власниками та власниками і менеджментом. До основних недоліків, які перешкоджають ефективній фінан-совій діяльності приватного підприємства, можна віднести такі: ■ низький рівень мобільності прав власності на приватне під-приємство (позбутися права власності на приватне підприємство можна в результаті його ліквідації або внаслідок продажу під-приємства у повному обсязі іншій особі); ■ фактична неможливість залучення власного капіталу від ін-ших, крім власника, інвесторів; ■ відсутність детального нормативного регулювання діяльно-сті приватного підприємства, що створює умови для свавілля бюрократії. Фінансування приватного підприємства здійснюється на осно-ві внесків його власника, тезаврації прибутку, одержання комер-ційних чи банківських позичок. Враховуючи статус приватного підприємства, оптимальним з погляду мінімізації накладних ви-трат способом поповнення власного капіталу є реінвестування прибутку. На практиці типовою є ситуація, коли в приватних під-приємств повністю відсутній статутний капітал, а величина влас-ного капіталу (в результаті одержаних збитків) має від’ємне зна-чення. У такому разі проблематичним є залучення кредитних ресурсів. Оподаткування. Приватні підприємства сплачують усі пода-тки, передбачені законодавством для суб’єктів господарюван-ня — юридичних осіб на загальних підставах. Разом з тим ці під-приємства здебільшого належать до сфери малого бізнесу, а отже, можуть обирати спрощену систему звітності та оподатку-вання, що зменшує їх накладні витрати та податкові платежі. Згі-дно з чинними нормативними актами юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми (приватні підприємства, ТОВ, АТ тощо) та форми власно-сті, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподат-кування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ста-вок єдиного податку: 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати ПДВ або 10 % суми виручки від реалізації продукції (то-варів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі вклю-чення ПДВ до складу єдиного податку. Суб’єкт підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків i зборів (обов’язкових плате-жів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %; податку на прибуток підприємств; плати (подат-ку) за землю; збору на спеціальне використання природних ре-сурсів; нарахувань на заробітну плату; комунального податку, інших податків і зборів, передбачених системою оподаткування України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
0
