МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЄНТІВ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗАЙНЯТОСТІ ТА БЕЗРОБІТТЯ
Наведені вище методологічні визначення щодо розрахунку коефіцієнтів інтенсивності зайнятості та безробіття використо-вуються: 1) для виміру поширеності соціального процесу, що вивчаєть-ся, у середовищі, у якому він породжується; 2) для усунення впливу абсолютної величини населення на процес, що здійснюється. Визначення коефіцієнтів інтенсивності дає можливість приве-сти різні в часі та просторі величини до однієї основи та отрима-ти показники на зразок «кількість безробітних на 1000 чол. еко-номічно активного населення», «кількість зайнятих в економіці на 1000 чол. економічно активного населення» тощо. Розрахову-ють коефіцієнти інтенсивності діленням абсолютної величини новоутворених соціальних сукупностей (зайнятих або безробіт-них) на економічно активне населення. Загальні коефіцієнти інтенсивності зайнятості населення бу-дуються за такою схемою:
де Kзайн — загальний коефіцієнт зайнятості населення; З — кількість зайнятих в економіці; Б — кількість безробітних; З + Б — кількість економічно активного населення. Аналогічно розраховується загальний коефіцієнт інтенсивнос-ті безробіття:
де Kбезр — загальний коефіцієнт безробіття; З, Б, З + Б — відповідно, як і в загальному коефіцієнті зайня-тості. Основне призначення загальних коефіцієнтів інтенсивності зайнятості та безробіття населення полягає в якісній характерис-тиці соціальних процесів населення. На основі коефіцієнтів ви-значають рівень стану економіки в цілому, її окремих секторів галузей економіки тощо. Наприклад, високі коефіцієнти зайнято-сті населення та низькі коефіцієнти безробіття свідчать про ста-більний економічний стан у країні, а низькі коефіцієнти зайнято-сті населення та високі коефіцієнти безробіття свідчать про кризові явища в економіці. Інтенсивність соціального процесу стосовно того чи іншого контингенту населення (чоловіків або жінок, міського чи сільсь-кого населення, робітників чи службовців та ін.), у якому той процес може відбуватися, вимірюють за допомогою спеціальних коефіцієнтів. Загальна схема побудови спеціальних коефіцієнтів інтенсив-ності зайнятості та безробіття така:
де — спеціальний коефіцієнт зайнятості населення; — чисельність спеціального контингенту осіб, зайнятих в економіці. Загальна схема побудови спеціальних коефіцієнтів безробіття така:
де — спеціальний коефіцієнт безробіття; — кількість безробітних спеціального контингенту осіб. Так, спеціальний коефіцієнт зайнятості жіночого та чоловічо-го населення розраховуються за такими формулами:
де і — відповідно коефіцієнти зайнятості жіночого і чоловічого населення; і — відповідно кількість зайнятих жінок та чоловіків. Спеціальні коефіцієнти безробіття жіночого і чоловічого на-селення розраховуються відповідно:
де і — відповідно коефіцієнти безробіття жіночого та чоловічого населення; і — кількість безробітних жінок та чоловіків. Через спеціальні коефіцієнти інтенсивності зайнятості та без-робіття можна розрахувати загальні коефіцієнти інтенсивності зайнятості та безробіття:
Загальний коефіцієнт зайнятості слід розраховувати через спеціальний коефіцієнт зайнятості:
де — частка спеціальної групи населення в загальній кількос-ті зайнятих. Наприклад, загальний коефіцієнт зайнятості дорівнює: спеціальному коефіцієнту робітників поділеному на частку робітників у загальній кількості зайнятих:
де — спеціальний коефіцієнт зайнятості робітників; — частка робітників у загальній кількості всіх зайнятих. Загальний коефіцієнт безробітних має дорівнювати спеціаль-ному коефіцієнту безробітних службовців поділеному на частку службовців у загальній кількості безробітних:
де — спеціальний коефіцієнт безробітних службовців; — питома вага службовців у загальній кількості безро-бітних. Інтенсивність соціальних процесів (зайнятості та безробіття) в окремих групах, на які можна розподілити спеціальний контин-гент населення, оцінюється за допомогою часткових коефіцієнтів інтенсивності. Будуються часткові показники інтенсивності зайнятості та безробіття за такою схемою:
де і — часткові коефіцієнти інтенсивності зайнятості та безробіття; — відповідно кількість зайнятих і безробітних в окре-мій групі. Типовим прикладом виділення часткових коефіцієнтів є гру-пування спеціального контингенту зайнятого населення або спе-ціального контингенту безробітних та групи за віком: де х — вік. Частковий коефіцієнт інтенсивності зайнятих до 25 років ма-тиме такий вигляд:
де — коефіцієнт зайнятості осіб віком до 25 років; — кількість зайнятих віком до 25 років; — кількість безробітних до 25 років. Спеціальний коефіцієнт зайнятості або безробіття можна роз-рахувати таким чином:
де і — відповідно зайняті та безробітні спеціального кон-тингенту осіб в окремій групі. Схема побудови коефіцієнта інтенсивності чоловіків віком до 25 років така:
Коефіцієнт інтенсивності зайнятості всього населення в цій віковій групі має такий вигляд:
де і — зайняті чоловіки і жінки віком до 25 років; — відповідно зайняте населення і безробітні ві-ком до 25 років або ж у такому вигляді: , де та — відповідно коефіцієнти зайнятості чо-ловічого і жіночого населення віком до 25 років. Спеціальний коефіцієнт інтенсивності, зайнятості та безробіт-тя може бути розрахований як середньоарифметична зважена з часткових коефіцієнтів за формулами: і де і — відповідно спеціальні коефіцієнти зайнятості безробіття; і — часткові коефіцієнти зайнятості та безробіття; і — кількість зайнятих і безробітних в окремій групі. Спеціальний коефіцієнт зайнятості і безробіття можна подати і таким чином:
де — часткові коефіцієнти зайнятості і безробіття; — питома вага часткової групи в загальній чисельності ча-сткового контингенту зайнятих або безробітних. Наприклад, коефіцієнт безробіття чоловічого населення дорівнює сумі часткових коефіцієнтів інтенсивності даного контингенту безробітних, помноженій на питому вагу часткової групи в за-гальній кількості безробітних чоловіків.
де — часткові або повікові коефіцієнти безробіття чоловічого населення; — частка чоловіків даної вікової групи в загальній кількос-ті безробітних чоловіків. Оскільки спеціальні коефіцієнти — це середні з часткових ко-ефіцієнтів, то рівень спеціального коефіцієнта залежить від вели-чини коливання ознак часткових коефіцієнтів і від структурного фактора частки окремих груп у спеціальному контингенті насе-лення. На частковий же коефіцієнт питома вага своєї групи в спеціальному контингенті не впливає. У міру переходу від загальних коефіцієнтів до спеціальних і далі, до часткових залежність коефіцієнтів інтенсивності від структурних факторів уповільнюється. Але водночас відповідно звужується сфера використання коефіцієнтів. Так, вікові коефіці-єнти належать до порівняно вузького кола зайнятого населення або безробітних, однак вони вільні від впливу на їх рівень вікової структури економічно активного населення. А саме ця обставина надає їм особливої важливості у зв’язку зі значним впливом віку людини на інтенсивність усіх форм руху населення. Функція віку значною мірою впливає на зростання зайнятості, безробіття. Незважаючи на те, що повікові показники здебільшого вільні від впливу повікової структури, вони залежать від інших струк-турних факторів як демографічних, так і соціально-економічних, що діють усередині вікової групи. Вікові коефіцієнти зайнятості та безробіття залежать від частки зайнятих в економіці або без-робітних в кожній віковій групі. Так, віковий показник зайнятості в міру збільшення частки зайнятих в економіці зростає, а віковий показник безробіття знижується і т. д. Запропонована система показників інтенсивності зайнятості та безробіття населення може використовуватися для узагальнення та порівняльного (динамічного, регіонального) дослідження про-цесів зайнятості й безробіття населення. Соціальні явища руху населення діаметрально протилежні (зайнятість, незайнятість тощо). Для оцінки результативності со-ціальних процесів використовують коефіцієнти порівняння про-тилежних величин, які показують, у скільки разів сукупність або інтенсивність одного з протилежних явищ більше іншого, напри-клад, скільки зайнятих припадає на одного безробітного і т. д. Рівень зайнятості населення дорівнює:
Рівень безробіття населення визначається як:
У такому разі формула порівняння протилежних величин буде такою:
де W — коефіцієнт протилежних величин. Коефіцієнт порівняння протилежних величин соціального ру-ху населення істотно доповнює коефіцієнти інтенсивності зайня-того та безробітного населення. Цей показник дає можливість оцінити і порівняти ефектив-ність зайнятості населення в різних аспектах: регіональному, га-лузевому і т. д. Чим вище значення цього показника, тим краще становище щодо ефективності використання трудових ресурсів матиме відповідний регіон, галузь економіки тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЄНТІВ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗАЙНЯТОСТІ ТА БЕЗРОБІТТЯ» з дисципліни «Статистика праці»
