ОСТРІВСЬКА УГОДА 1392 — укладена 4 серпня 1392 в Острові (поблизу сучасного м. Ліда (Білорусь), нині не простежується) між городенським кн. Вітовтом і королем польс. і великим кн. литов. Владиславом II Ягайлом. Унаслідок угоди кн. Вітовт повернув собі батьківські землі (передусім Троки (нині м. Тракай, Литва), де порядкував брат Ягайла кн. Скиргайло Ольгердович), отримав у володіння Луцьк і став представником Владислава II Ягайла в Литві (або, за лексикою деяких джерел, «великим королівським старостою»). Це поклало початок відродженню Великого князівства Литовського як держ. організму всупереч настановам Кревської унії 1385. Серед наслідків О.у. було й те, що компенсацією кн. Скиргайлу Ольгердовичу за втрачені Троки став київ. стіл, з якого через це було усунуто кн. Володимира Ольгердовича. Літ.: Lewicki A. Kiedy Witold zostal wielkim ksi=ciem Litwy. «Kwartalnik Historyczny», 1894, t. 8; Halecki O. Dzieje unii jagiellonskiej, t. 1. Krak\w, 1919; Чубатий М. Державно-правне становище українських земель Литовської держави під кінець XIV в. «ЗНТШ», 1926, т. 144—145. О.В. Русіна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСТРІВСЬКА УГОДА 1392» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
