ОГІЄВСЬКІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, який, згідно з родовою легендою, походить від роду Огіїв-Тишкевичів. Родозасновник укр. гілки Степан Огій (1-ша пол. 17 ст.) переселився із Житомирщини до Гетьманщини. Молодший із його синів — Іван Степанович Огій — був знатним козаком кролевецьким (1693), а онуки посідали уряд кролевецького сотництва: Кіндратій Іванович Огієнко (р. н. невід. — п. до 1699) — у 1680, а Павло Іванович Огієнко (Огієвич; р. н. невід. —
п. 1726) — у 1720—22. Кролевецькими сотниками були також Григорій Павлович О. (бл. 1705 — 1772) — у 1741—64, 1765—67 та його син Максим Григорович (бл. 1734 — до 1783) — у 1764 і 1767. Ін. представники роду посідали уряди значкових товаришів, військових товаришів і бунчукових товаришів. До цього роду належав Дмитро Максимович (бл. 1760 — р. с. невід.), д-р медицини Геттінгенського ун-ту (1785), перекладач (Вольтер. Рассуждение о воинском искусстве. СПб., 1780); Михайло Дмитрович (1859 — р. с. невід.), генералмайор (1909), військ. слідчий Одеського військового округу (1901—08), військ. суддя Іркутського воєнно-окружного суду (1908—14), за часів гетьмана П.Скоропадського — в укр. армії (1918); Василь Дмитрович (1861— 1921), учений-лісознавець, один з основоположників цієї науки в Російській імперії, професор та зав. кафедри лісових культур Петерб. лісного ін-ту (1910—18) та Київ. с.-г. ін-ту (1918—21); Афанасія Дмитрівна (1865 — бл. 1943), педагог-русист, начальниця Кролевецької жін. г-зії (1907—18); Володимир Васильович (1890—1979), учений у галузі радіотехніки, засновник вітчизн. радіотех. наук. школи, професор (1930), зав. кафедр радіотехніки (1930—40) та теор. основ радіотехніки (1940—41, 1944—73), декан ф-ту радіотехніки (1930—34, 1941—44, 1962) Київ. політех. ін-ту, під його кер-вом збудовано першу в Україні (Київ) радіомовну станцію (1924); Василь Васильович (1892—1983), учений-лісознавець, д-р с.-г. наук (1945), професор (1946), зав. кафедр лісових культур Поволзького лісотех. ін-ту (1943—47) та Ленінгр. лісотех. академії (1947—71); Анатолій Володимирович (1899— 1952), учений-гідролог, д-р тех. наук (1936), професор (1937), зав. відділу гідрології (1933—41) і заст. директора (1933—41) Ін-ту водного госп-ва АН УСРР/ УРСР, зав. кафедри гідрології Київ. інженерно-меліоративного ін-ту (1934—41), директор Київ. н.-д. обсерваторії (1943—46), автор підручників для вузів; Ія Володимирівна (н. 1925), мистецтвознавець, фахівець у галузі укр. образотворчого мист-ва 2-ї пол.
19 — поч. 20 ст., канд. мистецтвознавства (1975), викладач у Київ. худож. ін-ті (1956—66) та наук. співробітник Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР (1966—82). Рід внесений до 1-ї, 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ. Існують також однойменні роди зовсім ін. походження, напр. рід Огієвських-Охотських, з якого походить черніг. протоієрей Петро Миколайович Огієвський-Охотський (бл. 1814 — після 1888), етнограф, поет і байкар. Літ.: Лазаревський А.М. Описание старой Малороссии, т. 2: Полк Нежинский. К., 1893; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912; Козлов О. Родовід Огієвських. В кн.: Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Біла Церква, 2000. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОГІЄВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
