НАДВІРНІ КОЗАКИ — легкоозброєна кіннота в надвірних військах магнатів Речі Посполитої 16— 17 ст. Були об’єднані в надвірні корогви. Осн. озброєння складали: шабля, рушниця, лук, короткий спис. На укр. землях Н.к. були тісно пов’язані з реєстровим і запорозьким козацтвом. Це пояснювалось однаковим соціальним походженням, спільною боротьбою проти татар і протегуванням козацтву з боку укр. магнатів до кінця 16 ст. Як правило, початковий військ. вишкіл Н.к. проходили на Запорожжі. Прикладом цього є С.Наливайко. Літ.: Dembski H. Wojska nadworne magnatуw polskich w XVI i XVII w. В кн.: Zeszyty naukowe Uniwersytetu im. Mickiewicza w Poznaniu: Historia. PoznaЅ, 1956; Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Наддніпрянщина). К., 1993. С.А. Леп’явко.
Засідання військового трибуналу під час судового процесу в справі злочинних дій нацистів на території України. Київ, 1945.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАДВІРНІ КОЗАКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
