КОЛОДЗІНСЬКИЙ-ГУЗАР Михайло (1902—18.03.1939) — політ. і військ. діяч. Н. в с. Поточище (нині село Городенківського р-ну Івано-Франк. обл.) у сел. родині. Виховувався місц. польс. священиком. Вчився в польс. г-зії в м. Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), з якої втік, записався до укр. г-зії. 1922 перейшов до г-зії в м. Коломия, яку закінчив 1924.
Бронзова булава з Колодяжинського городища. 13 ст.
1927 вступив на правничий ф-т Львів. ун-ту, тоді ж став чл. Української військової організації. Призваний до польс. війська, пройшов шк. підхорунжих, став підпоручником. Інструктор вишкільних курсів УВО, військ. референт Крайової екзекутиви УВО. З верес. 1929 по лип. 1930 — під арештом. У верес. 1930 — новий арешт і позбавлення офіцерського чину за належність до УВО. Наприкінці 1931 знову заарештований і засуджений за звинуваченням у держ. зраді. По звільненні очолив місію Організації українських націоналістів до хорватів, став інструктором у таборі усташів в Італії. 1934 інтернований італ. властями. Звільнений заходами Є.Коновальця. Автор праць «Українська воєнна доктрина», «Воєнне значення і стратегічне положення Закарпаття», «Полковник Іван Богун», «Польське повстання 1863 р.», «Залізнична комунікація в СРСР», «Боротьба італійців за незалежність і соборність», «Партизанська війна», співавтор «Загального курсу військового вишколу». 1938 прибув до Закарпатської України, де діяв під псевд. полковник Гузар. Співзасн. Карпатської Січі, автор докладного плану організації ЗС Карпатської України. 12 берез. 1939 перебрав командування Карпат. Січчю. В ніч на 14 берез. 1939 вимагав від А.Волошина озброїти січовиків, вислати загін на угор. кордон і там дати бій гортівцям. На світанку 14 берез. керував боєм з чеськими жандармами в м. Хуст. 15 берез. офіційно отримав чин полковника. Нач. штабу і кер. оперативного від. Начальної команди Карпат. Січі. 16 берез. організував евакуацію Хуста. Сам із гол. силами відступив у напрямку гір з метою організувати там 2-гу лінію оборони. 18 берез. схоплений угор. військами й розстріляний у солотвинських копальнях. Літ.: Яшан В. Полковник Михайло Колодзінський. «Сурмач», 1979, № 4; Федина В. Михайло Колодзинський-Гузар і Карпатська Україна. «Карпатика» (Ужгород), 2000, вип. 7. С.Д. Федака.
щицькій родині. Навч. в Одес. і Київ. ун-тах. 1873—78 брав участь у роботі народницьких гуртків (див. Народництво) у Києві, а також у підготовці замахів на імп. Олександра ІІ (під Одесою 1879 і в Санкт-Петербурзі 1880). 1881 був заарештований у С.Петербурзі і 1882 — засуджений до смертної кари. Пізніше цей вирок було замінено безстроковою каторгою. П. у Петропавловській фортеці. О.В. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЛОДЗІНСЬКИЙ-ГУЗАР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
