КЕЛІН Олексій Степанович (р. н. невід. — п. на поч. 1715) — організатор і кер. оборони Полтави від військ швед. короля Карла XII під час Північної війни 1700— 1721. Іноземець за походженням, на рос. військ. службі з 1702, у цьому ж році отримав чин полковника. Командував Тверським піх. полком: брав участь у боях під Нотебургом (1702; нині м. Шліссельбург Ленінгр. обл., РФ), під Нієншацем (1703; колиш. фортеця при впадінні р. Охта в Неву), під Дерптом (нині м. Тарту) і під Нарвою (1704; нині обидва міста в Естонії). Від січ. 1709 був комендантом Полтави. Керована ним залога налічувала бл. 7 тис. солдатів, офіцерів і тимчасово призваних на військ. службу мешканців міста, на озброєнні мала 28 гармат і протягом квіт.—черв. 1709 відбивала атаки та робила вилазки проти швед. військ (див. Полтавська битва 1709). За успішний захист Полтави К. отримав звання ген.-майора. 1711 Петро I призначив його комендантом м. Азов. Літ.: Русский биографический словарь, т. 4. СПб., 1897; Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию. М., 1958; Шутой В.Е. Борьба народных масс против нашествия армии Карла XII. М., 1958. В.В. Станіславський.
Літ.: Список генералов по старшинству. Составлен по 15 апреля 1914 года. СПб., 1914; Список генералам по старшинству. Исправлен по 10 июля 1916 года. СПб., 1916; Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995; Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. К.—Філадельфія, 1995; Федюк В.П. Белые. Антибольшевистское движение на юге России. 1917— 1918 гг. М., 1996; Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини. К., 2002. Л.В. Гриневич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЕЛІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
