КАТОЛИЦЬКІ ЧЕРНЕЧІ ОРДЕНИ — орг-ції катол. ченців. Їхня діяльність підпорядковується чітким статутним нормам. Вони мають централізоване кер-во. Вищими посадовими оcобами в них є «генерали» чи «генеральні магістри», яким підлягають «провінціали» (провінціальні магістри та пріори); останнім, у свою чергу, підпорядковані абати та конвентуальні пріори. Над посадовими особами стоїть ген. капітул, що є колегіальним органом, він складається з кер. різних рангів та скликається раз на кілька років. Особливим типом орденів були військово-чернечі, що поєднували чернечу та військ. діяльність і мали за мету збройний захист своєї віри. Найбільш впливовими з них були: орден Іоаннітів (Мальтійський), орден тамплієрів, Тевтонський орден. На укр. землях, які свого часу входили до складу Речі Посполитої, діяли бенедиктинський (див. Бенедиктинці), домініканський, францисканський (див. Францисканці), бернардинський (див. Бернардинці) ордени, а також кармеліти та єзуїти. На зразок власне катол. орденів після Берестейської церковної унії 1596 тут було створено греко-катол. (унійні) чини св. Василія Великого (див. Василіани) та Феодора Студита (див. Студити). Чернечі ордени відіграли істотну роль у реліг., духовному та громад.-політ. житті України. Монастирі окремих катол. орденів (сестер милосердя, візиток), які турбувалися про знедолених — догляда-
Домініканський костьол 16 ст. у м. Тернопіль. Фото кінця 20 ст.
ли за хворими, підтримували убогих та сиріт, а також опікувалися нар. освітою, створювали численні б-ки, набули в місц. нас. доброї репутації. З участю орденів розвивалося церк. будво, іконопис, реліг. муз. твори. Літ.: Історія церкви та релігійної думки на Україні, кн. 1—3. К., 1994; Бондарук Б.М. Сутність та соціальна база формування орденських чернечих корпорацій Європи у VI—ХIII ст. К., 1995; Фроссар А. Соль земли. О главных монашеских орденах. М., 1992; К., 1996. О.О. Крижановська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАТОЛИЦЬКІ ЧЕРНЕЧІ ОРДЕНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
