В галузі культури та мистецтва за видом надання послуг виділяють такі заклади: театрально-видовищні (театри всіх видів та жанрів, концертні зали, філармонії, цирки, кінотеатри та ін.); культосвітні (бібліотеки, музеї, виставочні зали та ін.); телебачення, радіомовлення; з виробництва друкованої продукції (книжкової, журнальної, газетної тощо). Прогноз розвитку культури розробляється по групах, близь-ких за характером діяльності таких закладів, як театри, кінотеат-ри, бібліотеки та ін. Найважливіші фактори, що впливають на кількість закладів культури, такі: чисельність населення держави, характер роз-селення по території, кількість сільських населених пунктів, кількість міст різної чисельності, склад, структура населення регіонів за різними ознаками — віковими, професіональними, соціальними тощо. Для кожної групи закладів використову-ються відповідні нормативи забезпеченості населення послу-гами. Зіставлення прогнозних показників обсягу послуг і фак-тичних показників до прогнозного періоду з нормативами дозволяє визначити рівень задоволення потреб населення в по-слугах закладів культури, його динаміку. В прогнозуванні розвитку теат-рального мистецтва розраховуються такі показники: кількість (мережа) театрів усіх жанрів і видів (драматичних, оперних, лялькових, дитячих та ін.); місткість театрів, тобто кількість місць у залах із виділенням комерційної місткості (кількості місць, на які можуть бути продані білети); показники, які характеризують обсяг, якість роботи театральних колективів — за- гальну кількість вистав, у тому числі стаціонарних (на основ-ній сцені) і гастрольних; відвідування (завантаження) залів для глядачів, репертуарні показники та ін. Одним із найважливіших показників ефективності роботи театральних колективів є показник відвідування (завантаження) залів для глядачів. Його розраховують як відношення фактичної кількості відвідувань до максимально можливої за формулою , де Nр — кількість відвідувачів за рік; Мт — місткість театрів; Кр — кількість вистав у рік. Другий важливий показник якості роботи театральних колек-тивів — це середня кількість глядачів на одну виставу. Його можна розрахувати як множину комерційної місткості на прогнозо-вану кількість відвідувань у відсотках. Цей показник дає можливість виявити і характер потреб населення відносно теат-рального репертуару, і якість гри акторів. В умовах формування ринкових відносин підвищується роль фінансових показників ді-яльності театрів, основним з яких є валютний збір. Він обчислю-ється як добуток кількості проданих квитків на їх ціну. Прогнозований обсяг капітальних вкладень на розвиток куль-тури може бути розрахований за формулою Пк = НЧм + Мк , де Н — норматив питомих капітальних вкладень; Чм — число місць чи інших одиниць, які характеризують місткість культурного закладу; Мк — обсяг капітальних вкладень на модернізацію діючих об’єктів культури. Важливим показником розвитку культури є прогнозована чи-сельність працівників, які мають бути зайняті в закладах культу-ри. Цей показник розраховується за формулою: Пк = tЧоб , де t — норматив перспективної чисельності працівників, зайня-тих на одному об’єкті; Чоб — загальне число об’єктів культури. Для визначення темпів культурного освоєння території вико-ристовують регіональний індекс культурного обслуговування. Його можна розрахувати за формулою , де — загальні витрати часу населення на відвідування j-го виду культурних закладів; K — число таких закладів. Загальні витрати часу розраховують так: , де — час, витрачений на відвідування j-го виду культурних закладів за період Т населенням е-ї соціальної групи; — чисельність цієї групи; З — кількість груп. Структура цього індексу має на меті врахувати систему переваг, які фактично склалися у жителів певного регіону в культурному споживанні. Цей індекс можна використати для регулювання обсягу капітальних вкладень в культуру кожно- го регіону. Він визначає темп культурного освоєння території від нижньої межі культурного потенціалу — мінімальної кіль-кості закладів культури до повного їх набору, від нижньої ме- жі використання вільного часу, нормативного забезпечен- ня соціальними гарантіями — до соціального обмеженого фонду часу. У складі культосвітніх закладів важливе місце займає кіно, яке є найбільш масовим видом мистецтва. Забезпеченість на-селення кінообслуговуванням визначається як відношення чи-сельності глядачів до числа кіноустановок, де контингент гля-дачів визначається як сума всіх відвідувань кіномережі на даній території в попередній рік. Валовий збір коштів від кіно визначається множенням чисельності глядачів на середню вар-тість квитка. Велике значення в підвищенні культурного рівня населення має діяльність бібліотек — масових і спеціалізованих. Число масових бібліотек прогнозується з розрахунку організації в кожному населеному пункті. Такої бібліотеки, створення дитя-чих бібліотек, філіалів масових бібліотек та пунктів видачі книжок. Потреби в бібліотеках визначають за нормативами за-безпеченості виходячи з чисельності жителів на одну бібліоте- ку окремо для міста і села. Для передбачення процесів найкра-щого бібліотечного обслуговування розраховують такі показ- ники, як: • задоволений попит — кількість книг, які видають одному читачу в середньому за рік; • обіг книг у бібліотеках — середня кількість видач книг за рік читачеві; • відвідуваність бібліотек — середня чисельність відвідування одним читачем за рік; • книгозабезпеченість — кількість книг у бібліотеці на одного жителя чи читача. Потреби у фондах громадського користування обчислюють-ся виходячи з контингенту читачів; виданні книги в середньо-му на читача; обігу книг; змін у тематиці і кількості екземпля-рів видань. Дані про фонди громадського користування використовуються для визначення асигнувань у бібліотеку, обсягів товарообігів книжної торгівлі, обсягу випуску книг, журналів, газет. Потреби у фондах індивідуального споживання встанов-люються виходячи з обсягу реалізації друкованої продукції в торговельній мережі, вибіркових обстежень, стану запасів книг. Потреба в клубних закладах розраховується окремо для місь-кого і сільського населення за нормативами забезпеченості на 1000 жителів або кількості населення на один клуб. Розвиток і розміщення музеїв і виставочних залів вимагає розрахунків обсягів капітальних вкладень на їх будівництво і реконструкцію. Такі розрахунки спираються на норми проекту-вання, містобудівні норми розміщення, уніфіковані показники потужності закладів. Потреба в продукції преси вивчається в розрізі навчальних закладів, бібліотек, наукових організацій і закладів з випус- ку книг, журналів, газет, іншої продукції з урахуванням змін у матеріальному, культурному і освітньому рівні життя на- селення; змін у бюджеті вільного часу; змін читацького по- питу. Потреби в підручниках розраховуються виходячи з континген-ту учнів за класами; створення резервів; скупки і обміну старих підручників, їх запасів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ «КУЛЬТУРА»» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
