ЖДАНОВИЧ Антон Микитович (р.н. невід. — після 1660) — держ. діяч, дипломат і полководець серед. 17 ст. Походив зі шляхетської родини (очевидно, з Київщини). На початку національної революції 1648—1676 обіймав посаду реєстрового сотника Чигиринського полку, 1649 призначений київ. полковником, очолював з перервами полковий уряд до 1656, коли став генеральним суддею Укр. козац. д-ви. Не раз очолював посольства України до Османської імперії (1650), Польщі (1653) та Рос. держави (1654). Навесні 1650 готував війська до походу на Пн. Кавказ для участі у спільних із крим. ханом Іслам-Гіреєм III бойових діях. Улітку 1651 Київський полк Ж. вів тяжкі оборонні бої на пн. України проти військ Великого князівства Литовського під командуванням кн. Я.Радзивілла, а в лип. 1651 Ж. керував козаками у боях за Київ. Виконуючи умови шведсько-трансільванського договору 1656, у груд. 1656 Ж. у ранзі гетьмана наказного повів 20-тис. козац. військо (у складі Київ. полку, Переяславського полку, Білоцерківського полку та численних загонів добровольців) у похід на Польщу. Коаліційні війська (шведів, угорців, волохів, молдован), з якими з’єдналися козац. полки, захопили Краків, Люблін (обидва — Польща), Берестя, десятки ін. міст і м-чок, а 9 черв. 1657 взяли Варшаву. Через неузгоджену стратегію дій, внутр. суперечності та втручання Ав-
стрії, яка направила свої війська на допомогу Польщі, в ході воєн. кампанії не вдалося досягти поставлених цілей, і Ж. разом з козац. військом змушений був відступити в Україну. За деякими відомостями, після смерті Б.Хмельницького Ж. був одним із претендентів на гетьман. булаву. За гетьманування І.Виговського (1657—59) він не раз очолював важливі дипломатичні місії укр. козацького уряду. Після призначення гетьманом Ю.Хмельницького Ж. відбув до Польщі. Одне з останніх свідчень про нього належить до поч. 1660, коли в боях поблизу Могилева (нині м. Могилів-Подільський) він потрапив у рос. полон. Подальша доля невідома. Літ.: Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования, кн. 4, т. 9. СПб., 1904; Русский биографический словарь, т. 7. Пг., 1916; Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. К., 1995; Гурбик А.О. Сподвижник Богдана Хмельницького Антон Жданович. В кн.: Доба Богдана Хмельницького. К., 1995; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 9, кн. 1. К., 1996; Гурбик А.О. Київський полковник Антон Жданович. «УІЖ», 1998, № 3—4; Його ж. Бойові дії на півночі України та битва за Київ влітку 1651 р. В кн.: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. К., 1998; Його ж. Українська армія у війні коаліційних сил проти Речі Посполитої (1656—1657). В кн.: Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку, вип. 7. К., 2000; Його ж. Україна в умовах Раднотської системи: похід української армії на Краків. В кн.: Україна і Польща — стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. Історія. Сьогодення. Майбутня перспектива, ч. 1. К., 2001; Його ж. Українсько-російські військово-політичні відносини в період Раднотської системи (1656—1657). В кн.: Істину встановлює суд історії. Збірник на пошану. Ф.П. Шевченка, т. 2. К., 2004; Його ж. Українське військо у війні Раднотської коаліції проти Польщі: від Кракова до Бреста. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі, вип. 5. К., 2005. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЖДАНОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
