МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИТРАТ
У процесі переходу економіки на ринкові умови особливо ак-туальною стає проблема оцінки ефективності соціальної діяльності. Методи оцінки ефективності в системі соціальної сфери досить різноманітні. Одним з основних є метод комплексного підходу до розв’язання соціальних проблем. Повинен бути здійснений ком-плекс заходів щодо розв’язання проблем у соціальній сфері в усіх її перерізах, а не розв’язання якогось проблемного напряму соці-альної політики (наприклад, соціально-побутова сфера). Слід до-дати, що повинен бути і індивідуальний підхід, тобто цілеспря-мована діяльність у розв’язанні проблем конкретного напряму соціальної політики, що і повинно дати комплексний ефект при оцінці соціальної діяльності. Це, насамперед, обумовлене пред-метом оцінки ефективності. Наприклад, у системі соціального за-хисту населення необхідно визначити основну оцінку ефективності діяльності різноманітних структур цієї системи. Після визначен-ня основної оцінки ефективності виявляються більш детальні ха-рактеристики останньої. В нашому випадку такими можуть бути: форми і методи управління соціальним захистом, результати со-ціальної діяльності за певний період часу, результати виконання цільових програм соціального захисту населення. Існують й інші методи оцінки ефективності соціального захисту: методичні оцінки ефективності форм і методів управління; методика оцінки результативності соціальної діяльності; методи-ка оцінки виконання цільових програм. Особливу увагу при оцінці ефективності соціального обслуго-вування слід приділяти проблемі якості та рівню обслуговування населення. При реалізації цієї проблеми виникають більш детальні предмети оцінки ефективності, такі як види обслуговування; форми, методи і технології соціального обслуговування; результати соціального обслуговування. Для оцінки цих видів обслугову-вання використовують такі методики: оцінки ефективності видів соціального обслуговування; оцінки ефективності форм, методів, високих технологій соціального обслуговування; оцінки резуль-татів соціального обслуговування. Таким чином, кожному виду соціального обслуговування, на-приклад, послугам (соціально-побутовим, соціально-правовим, соціально-медичним, соціально-психологічним, психолого-педагогічним, соціально-реабілітаційним, соціально-консультаційним та ін.) відповідає своя методика оцінки ефективності. Кожна форма соціального обслуговування, така як обслугову-вання вдома, у стаціонарних та напівстаціонарних установах, термінове соціальне обслуговування також має свою методику роз-рахунку ефективності. У результаті аналізу методик оцінки ефективності в різних га-лузях можна зауважити, що незалежно від галузевої специфіки та спільності в деталізації предметів оцінки, загальною підставою найрізноманітніших методик виступають оцінні методи. Систе-матизація цих методів показала можливість їх використання у сфері соціального обслуговування населення. Це такі методи оцін-ки ефективності, як задоволення потреб, параметричний, витрат-ний, динамічний, систематичний, експертної оцінки, анкетного опитування, проведення бесіди, інтерв’ю. Соціальна діяльність завжди потребувала об’єктивної оцінки, одним із найдієвіших інструментів якої є соціальний норматив. За відсутності цих соціальних нормативів неможливо визначити рівень ефективності виконання роботи персоналу. Відсутність соціальних нормативів утруднює аналіз усіх даних, отриманих при дослідженні діяльності організації соціальної сфери. Таким чином, необхідно розробити соціальні нормативи на основі критеріїв ефективності соціальної діяльності. Послідов-ність виконання цієї роботи повинна бути такою: по-перше, ви-значають критерії; по-друге, показники, що роблять ці крите- рії конкретними і точними; по-третє, встановлюють соціальні нормативи, скоординовані з показниками соціальної діяльності. Отже, можлива розробка критеріїв і показників на основі соціальних нормативів обслуговування населення. Слід констатувати, що до сьогодні не знайдена єдина модель оцінки ефективної організації, не вироблений єдиний показник ефективності соціальної діяльності, але розроблена безліч подіб-ного роду моделей, пропонуються десятки критеріїв ефективної організації. Більшість учених уважають, що неефективність організації — це і є недосягнення мети. Проте досягнення мети — досить скла-дний критерій ефективності, тому що організація — багатоцільо-ва спільність, не всі цілі її можна виміряти. Уже в силу цього мо-ва повинна йти про множину критеріїв її ефективності, причому ряд із них не може бути виражений у кількісних показниках. Де-які критерії можуть мати неявний характер на фоні кількох цілей, для досягнення яких вони безумовно важливі, наприклад гнуч-кість, адаптивність. Серед багатьох критеріїв ефективності окре-мі можуть вступати в протиріччя, конкурувати між собою, на-приклад, стабільність і гнучкість. Таким чином, у процесі вироблення соціальних нормативів соці- альної діяльності важливо визначити, якими критеріями ефективності організації ми скористаємося і чому. Яку з моделей ефективності со-ціальної служби будемо використовувати як підставу. Можливо, бу-ло б скористатися кількома моделями. Використання кількох, а не однієї моделі ефективної організації дозволяє впорядкувати свої спо-стереження, знання про практику соціальної діяльності; скласти план дій; намітити послідовність кроків у процесі вироблення соціальних нормативів. Ці нормативи періодично уточнюються з урахуванням упровадження нової техніки, технології, організації господарської ді-яльності в певній галузі соціальної сфери. Так, при прогнозуванні природоохоронних заходів обґрунто-вуються забезпеченість необхідними ресурсами, економічна до-цільність (вигідність) та соціальні наслідки, які можуть наступити в результаті їх здійснення. Соціальний ефект природоохоронних заходів проявляється в запобіганні тієї соціальної шкоди, яка могла б виникнути за відсутності природоохоронної діяльності. Така шкода проявляється в погіршенні екологічних умов життєдіяль-ності населення, зростанні захворюваності, збільшенні витрат на лікування, скорочення тривалості життя тощо. Величина соціального ефекту так само, як і економічного, може бути виражена в грошовій формі, хоч окремі його елементи досить складно виразити в грошовому еквіваленті (наприклад, запобігання погіршенню здоров’я, передчасної смерті внаслідок погіршення екологічних умов проживання). Соціальна ефектив-ність природоохоронних інвестицій визначається за формулою , де Шс — запобігання соціальної шкоди, грн; Кп — природоохоронні інвестиції, грн. При прогнозуванні розвитку освіти головна мета полягає в задо-воленні потреби людей в освітніх послугах, в інтересах успішного розвитку духовних та інших здібностей, творчого потенціалу людини та суспільного процесу в цілому. З досягненням цієї мети одночасно забезпечується соціальний і економічний ефекти. При з’ясуванні со-ціальної ефективності освіти в центрі уваги повинні перебувати влас-тивості особи та її життєдіяльність. Соціальна ефективність оціню-ється такими показниками, як позитивний вплив освітнього процесу на розвиток кращих якостей особи та створення для неї комфортних умов життя, на поліпшення всіх сторін суспільних відносин, на фор-мування відкритого громадянського демократичного суспільства. Рі-вень освіти населення підсилює соціальну захищеність особи, підви-щується престиж держави у світовому співтоваристві. Таким чином, можна визначити ряд важливих показників, які ха-рактеризують ефективність освіти. До таких передовсім необхідно віднести макроекономічний показник під назвою «народногосподар-ська віддача фонду освіти». Це кількість виробленого ВНП на одини-цю освітнього фонду держави в грошовому вираженні. Розрахувати цей показник можна за допомогою такої формули: , де Еоснг — ефективність народногосподарської освіти; ВНП — валовий національний продукт; Фос — фонд освіти. Іншим показником може служити показник інтелектуалоємності виробництва. Він показує, скільки грошових одиниць, акумульованих в освітньому фонді, припадає на кожну одини-цю виробленого продукту. Показник розраховується як відно-шення фонду освіти до валового національного продукту за формулою , де Іє — інтелектуалоємність; Фос — фонд освіти; ВНП — валовий національний продукт. Кошти, які витрачаються на навчання в школі та на підготовку кваліфікованих робітників і спеціалістів, економічно окупаються тим, що протягом років функціонує праця більш високої продук-тивності, яка забезпечує приріст національного доходу. Так, під-вищення продуктивності праці, як відомо, — основний фактор зростання національного доходу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИТРАТ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
