Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)
Вкладаючи кошти в корпоративні права підприємства, інвес-тори піддають себе значним фінансовим ризикам. Компенсацією за ризиковість є доходи, які власники можуть отримати від воло-діння своїми правами (у вигляді підвищення курсової вартості і дивідендів). У цьому зв’язку в сучасній теорії і практиці органі-зації фінансової діяльності підприємств при визначенні основних завдань фінансового менеджменту пріоритетною є концепція ма-ксимізації вартості (доходів) власників корпоративних прав під-приємства (Shareholder-Value-Konzept = SVK), започаткована в США у 80-х роках минулого сторіччя і досить повно викладена у відомій праці А. Раппапорта «Creating Shareholder Value, The New Standart for Business Performance» (Формування ринкової ва-ртості акцій, нові стандарти ведення бізнесу). Згідно з цією кон-цепцією діяльність менеджменту підприємства в цілому і фінан-сового менеджменту зокрема оцінюється за критерієм максимізації капіталу, який належить власникам. Характерною особливістю концепції SVK є те, що вона пе-редбачає конкуренцію підприємства як на ринках збуту готової продукції, так і на ринку капіталів. Концепція ґрунтується на по-ложенні про те, що інвестори не зобов’язані вкладати свої кошти в корпоративні права конкретного підприємства, а можуть їх ін-вестувати в інші прибуткові фінансові активи. Це стосується як нових інвесторів, так і тих, які вже володіють корпоративними правами і можуть продати їх на ринку з метою вкладення коштів в інші об’єкти. У цьому контексті, перед менеджментом підпри-ємства постають два основні завдання : 1. Необхідність ведення конкуренції за власників корпоратив-них прав, тобто за осіб, які готові вкласти кошти у власний капі-тал підприємства. Це означає, що слід проводити не лише марке-тинг продажу продукції, а й реалізовувати маркетингову політику на ринку капіталів. 2. Обов’язкова виплата власникам корпоративних прав міні-мальних дивідендів (не менших, ніж середній їх рівень на ринку капіталів), що, в свою чергу, вимагає отримання позитивних фі-нансових результатів та застосування певних типів дивідендної політики. У контексті маркетингової політики на ринку капіталів у но-вих науково-практичних розробках, присвячених фінансуванню підприємств, досить часто вживається термін «Investor Relations», який включає комплекс заходів щодо інформаційного та сервіс-ного забезпечення потенційних інвесторів, у т. ч. ознайомлення зі стратегією діяльності підприємства, річною звітністю, прогноз-ними розрахунками фінансових результатів, показників балансу та руху грошових коштів. Шляхи передачі інформації про під-приємство потенційним інвесторам можуть бути різними: публі-кація річних звітів, проспектів емісії, презентації, веб-сайти то-що. Завдяки Investor Relations можна досягти зниження вартості капіталу. Мета максимізації доходів власників не завжди збігається з цілями інших груп інтересів, які перетинаються на підприємстві (великі власники, дрібні власники, менеджери, працівники, фіск, клієнти, партнери). Проблема полягає також у тому, що різні власники мають різні преференції щодо окремих складових доходів, які вони можуть одержати: одні прагнуть отримати максималь-ний прибуток у вигляді дивідендів, інші віддають перевагу реін-вестуванню доходів з тим, щоб досягти збільшення вартості кор-поративних прав у майбутньому. Грамотні фінансові менеджери повинні забезпечити баланс інтересів різних сторін. Рецепти щодо вирішення окреслених конфліктів пропонуються в рамках теорії агентських відносин при фінансуванні. Нині як у теорії, так і на практиці домінує ви-сновок про те, що пріоритетним критерієм прийняття фінансових рішень на підприємствах недержавної форми власності є орієн-тація саме на інтереси власників. Отже, під кутом зору саме цьо-го критерію і повинні прийматися рішення у фінансовій сфері. Ці рішення базуються на економіко-математичних розрахунках та виходять із стратегічних фінансових цілей, орієнтованих на мак-симізацію капіталу власників. У цьому зв’язку непересічного значення набуває контроль з боку власників за діяльністю мене-джменту на предмет реалізації стратегічних цілей та максимізації вартісних показників (так званий Corporate Governance).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
