ДОМАНИЦЬКИЙ Василь Миколайович (19(07).03.1877—11.09 (28.08).1910) — історик, літературознавець, публіцист, політ. і громад. діяч. Н. в с. Колодисте Звенигородського пов. Київ. губ. (нині село Тальнівського р-ну Черкаської обл.). 1895—1900 навчався на історико-філологічному ф-ті Київського ун-ту. Учень В.Антоновича. Брав участь в археологічних розкопках. Після закінчення ун-ту працював учителем у приватній г-зії Г.Валькера (Київ). Протягом кількох років був секретарем ж. «Киевская старина», співробітником «Літературно-наукового вістника», «Записок Наукового товариства імені Шевченка», вид-ва «Вік», друкувався в газетах «Громадська думка», «Рада», «Нова громада». 1903—04 — мешкав у рідному селі, де став організатором споживчої кооперації. Свій досвід роботи у споживчій кооперації виклав у брошурах: «Про товариські крамниці» (1904), «Про сільську кооперацію» (1906) та ін. Через активну громад. діяльність змушений був виїхати до Санкт-Петербурга. 1906—07 (під час роботи 1-ї та 2-ї Держ. дум; див. Державна дума Російської імперії) — ред. друкованих органів укр. депутатської фракції «Украинский вестник» та «Рідна справа — Думські вісті». 1907—10 — за кордоном. Д. — автор багатьох тв. з історії України та літературознавства: «Козаччина на переломі XVI— XVII ст.», «Пісня про Нечая», «Піонер української етнографії З.Доленга-Ходаковський», «Про Галичину», «Про Буковину», «Критичний розслід над текстом “Кобзаря”», «Авторство Марка Вовчка» та ін. За його редакцією вийшло 3 вид. «Кобзаря» Т.Шевченка (1-ше — повне), 2 вид. «Історії України» М.Аркаса. П. у м. Аркашон (Франція), похований в с. Колодисте.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Доманицький Василь Миколайович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
