ГОЛОТА Ілля (Ілляш; поч. 17 ст. — 27(17).06.1649) — козац. полковник, гетьман наказний (трав.—черв. 1649). Ймовірно, походив із козаків. Його брат Григорій (Гришай, Гришко) діяв разом з ним, а після загибелі Іллі став брагинським полковни-
148 ГОЛУБ
Петро Голубенко.
ком. На початку національної революції 1648—1676 Г. приєднався до Б.Хмельницького, можливо, діяв на Сіверщині. В умовах контрнаступу військ Речі Посполитої (зима—весна 1649) виступив за негайну війну. З великим загоном запорожців прибув із Січі на козац. раду на Маслів Став (кін. трав. 1649, нині с. Маслівка Миронівського р-ну Київ. обл.), там Б.Хмельницький призначив його наказним гетьманом і він очолив авангард укр. війська, яке мало вести наступ на Загаль (під Мозирем, нині Гомельської обл., Білорусь), Речицю (там само), Вільно (нині Вільнюс), а потім іти на береги Вісли. Козаки Г., а також укр. та білорус. селяни та міщани (усього бл. 3 тис.) уночі проти 17 черв. 1649 спробували штурмом взяти Загаль, але зазнали поразки. У ході битви тяжко поранений Г. потрапив у полон. Згодом поляки стратили його: посадили на палю. Похований під Загалем в одній із семи братських могил повстанців. Командування укр. військами на білорус. театрі воєн. дій перейшло до С.-М.Кричевського. Вірогідно, Г. є героєм нар. думи про козака Голоту. Літ.: Z dziejоw Ukrainy. Krakоw, 1912; Мицик Ю. Полковник Ілля Голота: битва під Загалем 1649 р. В кн.: На службі Кліо. К.—Нью-Йорк—Торонто—Париж—Львів, 2000. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Голота Ілля» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
