ГЕРАСИМЕНКО Василь Пилипович (24(11).04.1900—13.02.1961) — воєначальник, нарком оборони УРСР, ген.-лейтенант (1940). Н. в с. Велика Бурімка (нині село Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.) в сел. родині. В Червоній армії (див. Радянська армія) — з 1918. Учасник громадян. війни 1918—21, воював на Пн. Кавказі та пд. Росії. Від 1920 — член РКП(б)—КПРС. Закінчив курси командного складу РСЧА (1922), Мінську об’єднану військ. шк. (1927), Військ. акад. ім. М.Фрунзе. Від 1931 — на штабній роботі, з серп. 1937 — командир 8-го стрілец. корпусу. Від 1938 — заст. команд. військами Київ. особливого військ. округу. Од лип. 1940 — команд. військами Приволзького військ. округу. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 у черв.—лип. 1941 командував 21-ю, 13-ю арміями на Зх. фронті. У верес.—листоп. 1941 — заст. з тилу команд. військами Резервного фронту, пом. нач. тилу Червоної армії з постачання пн. фронтів. Від груд. 1941 — команд. військами Сталінградського військ. округу. Од верес. 1942 до листоп. 1943 — команд. 28-ю армією, що діяла на Сталінградському фронті, Південному фронті
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Герасименко Василь Пилипович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»