ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇНИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
Перший принцип. Держава створює умови, за яких кожен пра-цездатний громадянин самозабезпечується при солідарній під-тримці суспільства. Держава повинна гарантувати людям таку життєдіяльність, за якої їх добробут має залежати тільки від їх-ньої праці, розумових здібностей, свідомого ставлення до своєї свободи і своєї відповідальності. Соціальна ринкова економіка ставить за мету узгодити опти-мальну економічну ефективність у виробництві товарів і послуг із соціальними гарантіями населенню і соціальною справедливіс-тю в країні. В основу ринкової економіки покладені: • приватна власність на засоби виробництва; • правові гарантії для підприємців, людей найманої праці, споживачів товарів і послуг; • ефективна система управління; • результативне застосування економічних стимулів; • наявність контролюючих органів. Другий принцип. Держава і суспільство допомагають хворим і непрацездатним на рівні, що відповідає економічним здобуттям і досягненням країни. Соціальна допомога має бути тимчасовою і розглядатись як побічний засіб, бо її організація обтяжлива для держави: вона вимагає створення розподільчого апарату, форму-вання статистичної бази, законодавчих актів на підтримку допо-моги. Держава може надавати цільову допомогу громадянам, які мають низькі доходи, щоб ці люди мали змогу формувати собі певне майно та нагромаджувати деякі доходи. Допомагати дер-жава може виплатами премій за певними формами заохочення. Третій принцип. Переважним напрямом соціальної підтримки і захисту населення має бути соціальне страхування. Кожний член суспільства повинен страхуватися і платити страхові внес-ки, що є умовою наступного отримання благ, які надасть йому суспільство в скрутних ситуаціях. Принцип страхування має бути таким: роботодавці та наймані працівники виплачують із заробітної плати внески в рівних частках до певного рівня. Розмір внеску має щорічно переглядатися залежно від змін у середній зарплаті, з якої і обчислюється страховий внесок. У випадках тимчасової непрацездатності громадяни країни повинні мати право на рівне за якістю медичне обслуговування незалежно від різниці у внес-ках по страхуванню. Держава повинна вдосконалювати пенсійне страхування, яке забезпечувало б престарілим людям, що відійш-ли від активної трудової діяльності, їхню частку в сукупному продукті. Згідно з державною соціальною політикою молоде пра-цездатне населення повинно фінансувати пенсійне забезпечення тих, хто завершив свою трудову діяльність. За цією умовою між поколіннями громадян має діяти як соціальний, так і страховий принцип: той, хто платить більші внески або довше працював за інших, повинен одержувати вищу пенсію, хоч і не в повному об-сязі своїх додаткових страхових внесків. Четвертий принцип. Державні структури мають спрямовувати свої зусилля на подолання безробіття. Цю важливу проблему переду-сім мають розв’язувати підприємства і профспілки згідно з тарифни-ми угодами. Ринок праці, хоч і діє за правилом рівноваги і пропозиції, все ж відрізняється від інших ринків своїми особливостями. Усунути безробіття в короткі строки неможливо, але можна і необхідно здійснювати заходи середньо- і довгострокового характеру. По-перше, держава повинна створювати і здійснювати про-грами, призначені спонукати підприємства до інвестування вироб-ництва, його розширення і створення нових робочих місць. По-друге, держава має застосовувати важелі впливу на підви-щення конкурентоспроможності підприємств. Це досягається за умови повного використання дорогоцінного виробничого устат-кування шляхом застосування гнучкого графіку роботи, скоро-чення невиправдано високих витрат. По-третє, в країні мають здійснюватись заходи по підвищен-ню кваліфікації працюючих, тому що багато людей втрачають роботу через недостатню кваліфікацію. П’ятий принцип. Держава повинна створювати можливості для громадян країни щодо їхнього залучення до участі в сус- пільному житті, зокрема у створенні різних рухів, у формуванні страхових фондів, у започаткуванні діяльності кредитних спілок тощо. Система господарювання і життєдіяльності має відповідати ідеалам цієї свободи. Вона має закріплюватись гарантіями про: • недоторканність людської гідності; • вільний розвиток кожного члена суспільства; • свободу пересування, друку і слова; • вільний вибір професії і місця роботи; • ефективне використання засобів виробництва його власниками.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇНИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
