ВОРОНЕЦЬКІ (Войни-Воронецькі, Воронецькі із Збаража) — князівський рід з династії литов. Гедиміновичів по лінії Дмитра-Корибута Ольгердовича і близький до князівських родів Вишневецьких, Збаразьких, Порицьких. Прізвище походить від Воронця на Волині. Перші князі Воронецькі — Юрій і Война Федоровичі Збаразькі (1-ша пол. 16 ст.). Представники роду були дрібними землевласниками, займали переважно другорядне становище князів-слуг у князів Вишневецьких і Збаразьких. Найбільша чисельність роду припала на 2-гу пол. 16 — 1-шу пол. 17 ст. (до 10 осіб у межах покоління). Найвідоміші його представники — Андрій Юрійович — королів. секретар (1577); Валеріан — кременецький гродський суддя (18 ст.); Владислав — венденський стольник; Лев Войнич — кременецький гродський суддя (1591—96) і кременецький підстароста; Матеуш Войнич — київ. підвоєвода (1584— 92) і київ. стольник; Миколай-Антоній Владиславич — черніг. каштелян, сенатор (поч. 17 ст.); Михайло Матушевич — володимирський підстароста (1638—48); Петро Станіславович — сотник надвірної корогви кн. В.-К.Острозького (1596); Юрій Станіславович — чл. правосл. Луцького братства (1614); Якуб Юрійович — київ. катол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОРОНЕЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
