ВОЛОСНИЙ СУД — нижчий становий суд для селян у Російській імперії. Запроваджений згідно з селянською реформою 1861. Діяв у складі голови та 3 суддів. Обирався щорічно волосним сходом. Протягом 1889—1904 мав право засуджувати селян до тілесних покарань. Ліквідований під час української революції 1917—1921 (на тер. Рад. України — декретом Народного секретаріату від 4 січ. 1918 «Про запровадження народного суду», в Українській Народній Республіці — на поч. берез. 1918). Літ.: Крестьянская реформа в России 1861: Сборник законодательных актов. М., 1954. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОСНИЙ СУД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»