ВОЄННА ДЕМОКРАТІЯ — одна з провідних форм організації сусп-ва на шляху становлення класо- та політогенезу в епоху розкладу первісного ладу; термін, введений амер. етнографом Л.Морганом (1818—1881). Війна як один із засобів отримання сусп. продукту стає у цей час постійним промислом, тоді ж відбувався процес виокремлення прошарку людей (дружини), для яких війна та грабунок є гол. формою їхньої життєдіяльності і які створюють для воєн. вождя незалежну опору серед одноплемінників. Таким чином складалася особлива — потестарна структура сусп. орг-ції: нар. збори, що включають тільки общинників-воїнів (озброєний народ), військ. лідер (вождь) та рада старійшин, яка відіграє другорядну роль. Демократичність влади полягала в збереженні ефективного впливу нар. зборів на раду старійшин та на життя общини. В. д. як одна з форм становлення інституціалізованої публічної влади в епоху класоутворення, на думку деяких етнографів, була широко розповсюджена у більшості народів світу. Класичними прикладами В. д. є сусп-ва греків гомерівської доби, давніх кельтів, германців, норманів. Проте зараз доведено, що В. д. не була гол. формою влади при переході від потестарної до політ. організації сусп-ва, більш поширеною тоді була воєн.-ієрархічна. Проблему шляхів та форм політогенезу давніх сусп-в України нині розроблено недостатньо, але є підстави вважати, що для більшості з них, починаючи з раннього бронзового віку, характерною була саме В. д.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЄННА ДЕМОКРАТІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
