БОЧКОВСЬКИЙ Леонард (1895— 08.02(26.01).1918) — укр. політ. діяч. Н. в м. Умань в польс. шляхетській родині. Навч. у Київ. комерційному ін-ті. 1913 увійшов до Київ. групи укр. соціалістів-революціонерів, за політ. поглядами тяжів до анархізму. 1914 заарештований та засланий до Сибіру. Повернувшись після Лютневої революції 1917, став чл. ЦК Української партії соціалістів-революціонерів та лідером Полтав. губернської орг-ції УПСР, чл. виконкому Полтав. ради робітн. і солдатських депутатів, із трав. 1917 входив до складу УЦР від Полтавщини. В УПСР займав вкрай ліві позиції, разом із А.Заливчим, Л.Ковалевим, Г.Михайличенком очолював т. зв. лівобережців, які дотримувалися інтернаціоналістських поглядів. З літа 1917 виступав за перехід влади до рад, за об’єднання УПСР з більшовиками. Після захоплення Києва загонами М.Муравйова першого ж дня розстріляний як чл. УЦР.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бочковський Леонард» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
