Реферати статті публікації

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Аудит » Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

Аудит балансу підприємства

Згідно з вимогами П(С)БО 2 метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої ін-формації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
1. Показники статей балансу на початок періоду (звітного ро-ку) мають відповідати даним балансу за попередній період. Зміни вступного балансу на початок року порівняно із звітним за попе-редній рік приймаються лише з відповідними поясненнями;
2. Дані статей балансу на кінець звітного року мають бути ар-гументовані результатами ретельно проведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, розрахунків та інших активів і пасивів;
3. Суми статей балансу, що стосуються коштів на рахунках у комерційних банках, банківських позик, руху фінансування з бю-джету та позабюджетних фондів, повинні відповідати даним, за-значеним у виписках банків. Не допускається відображення у ба-лансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені;
4. Обов’язковою є звірка оборотів і залишків на рахунках ана-літичного та синтетичного обліку на кінець звітного року перед складання заключного балансу. Показники статей заключного балансу мають відповідати оборотам і залишкам на рахунках Го-ловної книги;
5. Показники балансів підприємства на початок і кінець року мають бути зіставними. Будь-які розбіжності у методології фор-мування однієї й тієї самої статті вступного і заключного балансу потребують пояснення;
6. Показники балансу підприємства та інших форм фінансової звітності мають бути взаємоув’язаними. Для цього щороку Мініс-терство фінансів України складає рекомендації щодо перевірки узгодженості показників типових форм річного бухгалтерського звіту.
Джерела перевірки: Баланс (форма № 1), Головна книга, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, матеріали інвен-таризації цінностей, податкових декларацій тощо.
Насамперед здійснюють аналіз достовірності оцінки активів та зобов’язань.
Основними об’єктами аудиту активів підприємства є нема-теріальні активи; незавершене будівництво, основні засоби, дов-гострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська забо-ргованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи, запаси, розрахункові операції, поточні фінансові інвестиції, гро-шові кошти та їх еквіваленти.
Аудитор має підтвердити правильність відображення в бухгалтерському балансі кожної статті.
При перевірці достовірності відображених у Балансі нематері-альних активів аудитор має встановити: правильність віднесення до них активів, визначення первісної, залишкової вартості та зно-су, а також відповідності даних за статтями Балансу сальдо на рахунку Головної книги.
Аудитор повинен з’ясувати правильність віднесення активів до цієї статті відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», за-твердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р., від 25 листопада 2002 р. № 989.
Правильність визначення первісної вартості нематеріальних активів перевіряють за кожним напрямом їх надходження з ура-хуванням П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» — придбаних за плату, в результаті обміну на подібний або неподібний об’єкт, безоплатно отриманих, внесених до статутного капіталу підпри-ємства, отриманих внаслідок об’єднання підприємств, окремих об’єктів, сплачених загальною сумою, створених підприємством.
Аудитор має встановити відповідність даних про первісну ва-ртість нематеріальних активів, що наведені у Балансі, дебетовому сальдо рахунку 12 «Нематеріальні активи» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення зносу нематеріаль-них активів аудитор має керуватися П(С)БО 8 «Нематеріальні ак-тиви», яким передбачено нарахування його в бухгалтерському обліку протягом терміну корисного їх використання. Останній установлюється підприємством під час зарахування на Баланс, але не більш як 20 років. Для цілей податкового обліку гранич-ний строк їх амортизації визначено не більш як 10 років безпере-рвної експлуатації. Аудитор повинен з’ясувати дотримання під-приємством особливостей щодо відображення окремих витрат. Так, для цілей податкового обліку вартість ліцензій на право здійснення окремих видів підприємницької діяльності відносить-ся до складу валових витрат, а в бухгалтерському обліку включа-ється до складу нематеріальних активів та підлягає амортизації. У податковому обліку амортизація не нараховується на вартість нематеріальних активів, отриманих безоплатно, тоді як у бухгал-терському обліку всі види нематеріальних активів незалежно від способу їх одержання підлягають амортизації.
За статтею «Знос» аудитор має встановити відповідність да-них Балансу кредитовому сальдо субрахунку 133 «Знос нематері-альних активів» у Головній книзі. Залишкова вартість має дорів-нювати різниці між первісною вартістю та сумою зносу нематеріального активу.
За статтею «Незавершене будівництво» аудитор встановлює правильність відображення вартості незавершених капітальних ін-вестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необо-ротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устатку-вання для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансових платежів для фінансування капітального будівництва.
Завданням аудитора є встановлення відповідності даних статті Балансу дебетовому сальдо рахунку 15 «Капітальні інвестиції» Головної книги.
Аналогічно нематеріальним активам здійснюють перевірку основних засобів за такими напрямами: правильність віднесення до основних засобів активів, визначення їх первісної, залишкової вартості та зносу, відповідності даних Балансу і Головної книги.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» до складу основних засобів відносять матеріальні активи, які утримуються підприєм-ством з метою використання їх у процесі виробництва або поста-чання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких перевищує рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Правильність визначення первісної вартості основних засобів перевіряють відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» за такими напрямами: придбані за плату, безоплатно отримані, внесені до статутного капіталу підприємства, переведені до основних засо-бів із складу оборотних активів, отримані в результаті обміну на подібний або неподібний об’єкт.
Аудитор має встановити відповідність даних про первісну ва-ртість основних засобів, наведених у Балансі, дебетовому сальдо рахунків 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи» у Головній книзі.
При перевірці відображеного у Балансі зносу основних засобів аудитор повинен з’ясувати правильність об’єкта амортизації. Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (крім вартос-ті землі та незавершених капітальних інвестицій). Аудитор має з’ясувати правильність встановленого на підприємстві строку їх корисного використання стосовно кожного об’єкта основних за-собів, метод нарахування амортизації, що застосовується, пері-одичність перегляду методів нарахування амортизації та вагомі для цього підстави, дотримання строку нарахування амортизації (починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт ос-новних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибут-тя об’єкта), арифметичного підрахунку нарахованої амортизації.
Аудитор повинен встановити відповідність даних суми зносу, відображеної у Балансі, кредитовому сальдо субрахунків 131 «Знос основних засобів» і 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» у Головній книзі. Залишкова вартість їх має дорівню-вати різниці між первісною вартістю та сумою амортизаційних відрахувань (зносу).
Перевірка правильності відображених у Балансі довгостроко-вих фінансових інвестицій зводиться до встановлення правиль-ності визначення фінансових інвестицій та їх оцінки, дотримання класифікації довгострокових інвестицій, які обліковують за ме-тодом участі в капіталі інших підприємств, та інших довгостро-кових фінансових інвестицій, оцінки фінансових інвестицій на дату Балансу.
Аудитор має встановити відповідають наведених у Балансі суми фінансових інвестицій, строк погашення яких перевищує один рік, дебетовому сальдо рахунку 14 «Довгострокові фінансо-ві інвестиції» у Головній книзі.
При визначенні правильності визначення довгострокової дебі-торської заборгованості аудитору слід пам’ятати, що відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» довгостроковою дебіторською заборго-ваністю вважають заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати складання Балансу, а заборгова-ність орендарів за майно у фінансовій оренді, вартість векселів, отриманих у забезпечення довгострокової дебіторської заборго-ваності, дебіторська заборгованість працівників за виданими дов-гостроковими позиками.
Аудитор має встановити відповідність суми довгострокової дебіторської заборгованості, відображеної у Балансі, дебетовому сальдо рахунку 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» Головної книги.
Правильність віднесення сум до відстрочених податкових активів і відображення розрахунку суми податку на прибуток перевіряють за бухгалтерським та податковим обліком. Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність відображення суми відстрочених податкових зобов’язань, яка підлягає відшко-дуванню у наступних періодах внаслідок різниці між податковою базою розрахунку за бухгалтерським і податковим обліком.
Аудитор має встановити, що податкові зобов’язання відобра-жені у фінансовій звітності відповідно до ставки податку на при-буток (податкового обліку), тому цей податок, розрахований у бухгалтерському обліку, відрізнятиметься від податку на прибу-ток, обчисленого за податковим обліком.
Особливу увагу аудитор повинен звернути на правильність розрахунку податку за податковим і бухгалтерським обліком, оскільки залежно від того, як відрізняється сума податку на при-буток у бухгалтерському обліку від суми податку за податковим законодавством, буде відображуватися в активі або в пасиві Ба-лансу стаття «Відстрочені податкові активи». Якщо прибуток, розрахований за податковим обліком, більший від суми прибутку за бухгалтерським обліком, то стаття «Відстрочені податкові ак-тиви» відображується в активі Балансу.
За статтею «Інші необоротні активи» аудитор перевіряє правильність їх відображення як таких, що не були включені до попередніх статей «Необоротних активів», крім гудвілу і гудвілу негативного, яку виникають при придбанні. Завданням аудитора є встановлення відповідальності даних Балансу за статтею «Інші необоротні активи» дебетовому сальдо рахунків 18 «Інші необо-ротні активи» і 19 «Гудвіл при придбанні» у Головній книзі.
При перевірці Оборотних активів аудитор з’ясовує правиль-ність відображення запасів у Балансі за групами: «Виробничі за-паси», «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», «Незавершене виробництво», «Готова продукція».
Аудитор повинен встановити правильність віднесення активів до оборотних та їх оцінки.
Правильність віднесення активів до цієї статті перевіряють відповідно до П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфі-ну України від 20 жовтня 1999 р. № 246 із змінами і доповнення-ми, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 р. № 131, від 30 листопада 2000 р. № 304, від 25 листопада 2002 р. № 989.
При перевірці правильності оцінки запасів аудитор має пере-конатись, що вона здійснена за найменшою з двох величин: собі-вартістю (первісною вартістю) або чистою вартістю реалізації, а також в їх обґрунтованості.
При перевірці виробничих запасів аудитор з’ясовує правиль-ність віднесення активів до складу виробничих запасів, їх оцінки та відповідності даних Балансу сальдо на рахунках Головної книги.
Аудитор повинен встановити відповідність даних Балансу за статтею «Виробничі запаси» дебетовому сальдо на рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та 25 «Напівфабрикати» у Головній книзі
При перевірці достовірності відображення у Балансі тварин на вирощуванні та відгодівлі з’ясовують правильність відобра-ження у цій статті вартості дорослих тварин на відгодівлі та в на-гулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракованих з осно-вного стада для реалізації та молодняку.
Аудитор повинен встановити відповідність даних Балансу за статтею «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» дебетовому са-льдо на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» у Головній книзі.
Перевіряючи правильність відображення у Балансі незаверше-ного виробництва, аудитор повинен з’ясувати, що в цій статті відо-бражені витрати на незавершене виробництво та незавершені робо-ти (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.
Аудитор встановлює відповідність даних Балансу за статтею «Незавершене виробництво» дебетовому сальдо на рахунках 23 «Виробництво» та 25 «Напівфабрикат» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі готової продукції з’ясовують, чи відображуються у цій статті запаси виро-бів на складі, обробку яких завершено та які пройшли випробу-вання, приймання, укомплектовані відповідно до умов договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам.
Аудитор має з’ясувати, що продукція, яка не відповідає цим вимогам (крім браку), та роботи, не прийняті замовником, були відображені в складі незавершеного виробництва.
Завданням аудитора є встановлення відповідності відображе-ної вартості готової продукції у Балансі дебетовому сальдо в Го-ловній книзі за рахунками 26 «Готова продукція» і 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
При перевірці правильності відображення у Балансі товарів аудитор має встановити, що в цій статті відображено вартість то-варів, придбаних підприємствами з метою продажу без сум тор-гових націнок.
Аудитор повинен встановити відповідність даних про вартість товарів у Балансі даним суми згорнутого дебетового сальдо у Го-ловній книзі за всіма субрахунками рахунку 28 «Товари».
При перевірці правильності відображення у Балансі векселів одержаних завертають увагу на те, чи відображується в цій стат-ті заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за від-вантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. Така заборгованість має бути відображена за фактичною вартістю і забезпечена век-селями з терміном погашення до одного року. Аудитору необхід-но знати, що в цій статті слід відображувати як векселі, отримані безпосередньо від векселедавця, так і векселі, отримані за індо-саментом. Відображення отриманих векселів проводиться за фак-тичною сумою заборгованості, в забезпечення якої такі векселі отримано, незалежно від номінальної вартості векселя.
Аудитор має встановити відповідність суми одержаних вексе-лів, відображених у Балансі, дебетовому сальдо у Головній книзі рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані».
При перевірці достовірності відображення у Балансі дебітор-ської заборгованості за товари, роботи, послуги аудитор з’ясовує відображення у цій статті заборгованості покупців або за-мовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями). У підсумок Бала-нсу має включатися чиста реалізаційна вартість, яка визначається вирахуванням з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.
Крім того, аудит дебіторської заборгованості за товари, робо-ти, послуги передбачає перевірку правильності відображення пе-рвісної вартості, резерву сумнівних боргів, чистої реалізаційної вартості.
При перевірці правильності визначення первісної вартості з’ясовують достовірність відображення фактичної суми дебітор-ської заборгованості відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська забо-ргованість». Відповідно до П(С)БО 10 за первісною вартістю оці-нюється поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, яка визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Аудитор має встановити відповідність даних Балансу за стат-тею «Первісна вартість» дебетовому сальдо на рахунку 36 «Роз-рахунки з покупцями та замовниками» у Головній книзі.
Перевірка достовірності відображеного резерву сумнівних бо-ргів зводиться до з’ясування методу, що використовується для його та правильності їх розрахунку. Згідно з П(С)БО 10 величина резерву сумнівних боргів для визначення чистої реалізаційної ва-ртості обчислюється на дату складання Балансу. При визначенні резерву використовують два методичні підходи: виходячи з пла-тоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації де-біторської заборгованості. При використанні першого методичного підходу підприємство самостійно оцінює ймовірність по-
гашення дебіторської заборгованості на основі власного досвіду, експертної оцінки тощо.
При перевірці чистої реалізаційної вартості аудитор з’ясовує правильність відображення різниці між первісною вартістю дебіторської заборгованості та сумою резерву сумнівних боргів.
Перевірка дебіторської заборгованості за розрахунками включає з’ясування правильності її відображення у Балансі за напрямами: з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків.
За розрахунками з бюджетом необхідно відображати дебітор-ську заборгованість фінансових і податкових органів, а також пе-реплату з податків, зборів та інших платежів до бюджету. Ауди-тор повинен встановити відповідність даних Балансу за статтею «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» дебе-товому сальдо рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежа-ми» у Головній книзі.
За статтею «Дебіторська заборгованість за виданими аван-сами» аудитор з’ясовує правильність відображення суми авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок майбутніх платежів. Аудитор встановлює відповідність даних дебіторської заборгова-ності за виданими авансами, відображених у Балансі, дебетовому сальдо на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» у Головній книзі.
За статтею «Дебіторська заборгованість з нарахованих до-ходів» потрібно з’ясувати правильність показаної суми нарахова-них дивідендів, відсотків, роялті, що підлягають надходженню. Аудитор повинен встановити, що дебіторська заборгованість з нарахованих доходів, відображена у Балансі, відповідає дебето-вому сальдо на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими до-ходами» у Головній книзі.
У рядку «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розра-хунків» має бути відображена заборгованість із внутрішньовідо-мчих та внутрішньогосподарських розрахунків та дебіторська за-боргованість пов’язаних сторін. Аудитор повинен встановити відповідність відображеної суми у Балансі дебетовому сальдо на субрахунках 682 «Внутрішні розрахунки» і 683 «Внутрішньогос-подарські розрахунки» у Головній книзі
За статтею «Інша поточна дебіторська заборгованість» ау-дитор з’ясовує, що відображена заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та відображується в складі оборотних активів. Ці дані Балансу мають відповідати дебетовому сальдо субрахунків 372 «Розраху-нки з підзвітними особами», 374 «Розрахунки за претензіями», 375 «Розрахунки за відшкодуванням заподіяних збитків», 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
При перевірці «Поточних фінансових інвестицій» аудитор встановлює правильність відображення в Балансі інвестицій, отриманих на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Аудитор з’ясовує правиль-ність складу поточних фінансових інвестицій, їх оцінки, відпові-дність даних Балансу залишку на рахунках у Головній книзі, а також встановлює відповідність даним Балансу за статтею «По-точні фінансові інвестиції» дебетовому сальдо на субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі грошових коштів та їх еквівалентів аудитор з’ясовує спочатку правиль-ність віднесення до них активів, а також відповідність даних Ба-лансу сальдо на рахунках у Головній книзі.
Аудитор має переконатись, що в цих рядках відображуються кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які мо-жуть бути використані для поточних операцій, а також еквівале-нти грошових коштів. Завдання аудитора — встановити, що кош-ти, які неможливо використати для операцій протягом одного року починаючи з дати складання Балансу або протягом опера-ційного циклу внаслідок обмежень, вилучено зі складу оборот-них активів і відображено як необоротні активи.
Аудитор має встановити відповідність даних Балансу за статтями «Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті» та «Грошо-ві кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті» дебетовому сальдо на рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти» та суб-рахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі інших оборотних активів аудитор повинен з’ясувати, що в цій статті відображено суми оборотних активів, які не можуть бути відне-сені до статей розділу І Балансу «Оборотні активи». Він має встановити відповідність даних про інші оборотні активи у Бала-нсі дебетовому сальдо на всіх рахунках обліку розрахунків, які не були відображені у попередніх рядках.
При перевірці правильності відображення у Балансі витрат майбутніх періодів аудитор повинен з’ясувати, що в цій статті відображено витрати, які мали місце протягом поточного або по-передніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів (періодичні та довідкові видання, торговий патент, се-зонні витрати, попередня оплата за комунальні послуги, оренда), а також встановити відповідність даних Балансу за статтею «Ви-трати майбутніх періодів» дебетовому сальдо на рахунку 39 «Ви-трати майбутніх періодів» у Головній книзі.
Після перевірки відповідності статей активу бухгалтерського Балансу аудитор перевіряє правильність відображенням залишків на рахунках у пасиві Балансу.
Перевірка правильності відображення даних у розділі I «Влас-ний капітал» стосується статутного, пайового, додатково вкладе-ного та іншого додаткового капіталів.
При перевірці даних, відображених у статті статутний ка-пітал, аудитор має підтвердити правильність зафіксованої в установчих документах загальної вартості активів, які є внеском власників (учасників) до цього капіталу підприємства. Аудитор має пам’ятати, що підприємства, для яких не передбачена фіксо-вана сума статутного капіталу, відображують у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємст-ва. Дані про вартість статутного капіталу, відображені у Балансі, повинні відповідати кредитовому сальдо на рахунку 40 «Статут-ний капітал» у Головній книзі та розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.
Перевірка пайового капіталу передбачає, що в цій статті ві-дображено суму пайових внесків кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, жи-тлово-будівельних кооперативів, у яких статутний фонд форму-ється за їх рахунок у розмірі, передбаченому установчими доку-ментами. Вартість пайового капіталу, відображена у Балансі, повинна відповідати даним кредитового сальдо рахунку 41 «Па-йовий капітал» у Головній книзі.
Перевірка додаткового вкладеного капіталу полягає в з’ясуванні правильності відображення в цій статті акціонерними това-риствами суми емісійного доходу, отриманого в результаті реалі-зації власних акцій. Щодо інших підприємств, то вони повинні відображувати в цій статті суму капіталу, який внесено засновни-ками понад статутний капітал. Аудитор має встановити відповід-ність даних про додатково вкладений капітал, відображених у Балансі, кредитовому сальдо субрахунків 421 «Емісійний дохід» і 422 «Інший вкладений капітал» у Головній книзі.
При перевірці правильності відображення у Балансі іншого додаткового капіталу аудитор з’ясовує, що в цій статті відо-бражено суму дооцінки необоротних активів, вартість необорот-них активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу, крім додатково вкладеного капіталу, отриманого як емісійний дохід у результаті реалізації власних акцій, правильність віднесення активів до кожного виду іншого додаткового капіталу.
Перевірка резервного капіталу зводиться до з’ясування відо-браження в цій статті суми резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок не-розподіленого прибутку підприємства. Аудитор має врахувати особливості формування резервного капіталу залежно від органі-заційно-правової форми підприємства. Так, для акціонерних то-вариств резервний (страховий) фонд створюється за рахунок прибутку в розмірі, передбаченому установчими документами, але не менш як 25 відсотків статутного фонду, розмір щорічних від-рахувань не може бути меншим від 5 відсотків його загальної ва-ртості. Завданням аудитора є встановлення відповідності вартості резервного капіталу, відображеного у Балансі, кредитовому саль-до на рахунку 43 «Резервний капітал» у Головній книзі.
Правильність відображення у Балансі нерозподіленого при-бутку (непокритого збитку) аудитор перевіряє згідно з П(С)БО 2 «Баланс». У цій статті відображується або сума прибутку, або сума непокритого збитку. Аудитор має встановити правильність визначення згорнутого сальдо, тобто прибутку (збитку), який за-лишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів та відрахувань до резервного фонду. Відповідно до вимог національних стандарті аудиту у складі нерозподіленого прибутку (збитку) слід відображувати також результати госпо-дарських операцій (залишки на рахунках бухгалтерського облі-ку). Нерозподілений прибуток (збиток) визначається з урахуван-ням результатів роботи підприємства за минулі періоди, звітний період, а також з урахуванням прибутку, використаного в звітно-му періоді. При проведенні аудиту з’ясовують правильність відо-браження операцій на рахунках бухгалтерського обліку в зв’язку з реформацією бухгалтерського Балансу.
Перевірка неоплаченого капіталу передбачає встановлення відповідності суми, відображеної у Балансі, реальній заборгова-ності власників (учасників) по внесках до статутного капіталу, тобто відповідність суми неоплаченого капіталу, відображеної в Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 46 «Неоплачений капі-тал» у Головній книзі.
Перевірка вилученого капіталу полягає у встановленні прави-льності відображення господарськими товариствами фактичної собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товарист-вом у його учасників. Аудитор повинен встановити відповідність суми вилученого капіталу, відображеної у Балансі, кредитовому сальдо на рахунку 45 «Вилучений капітал» у Головній книзі.
Правильність відображення у Балансі даних щодо забезпе-чення наступних витрат і платежів аудитор з’ясовує за таки-ми статтями: забезпечення виплат персоналу, іншого забезпечен-ня та цільового фінансування.
Аудитор має встановити, що в складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогно-зних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету, та інших джерел.
Аудитор з’ясовує віднесення до статті забезпечення виплат персоналу, витрат на оплату майбутніх відпусток, обов’язкових відрахувань (зборів) для забезпечення виплат на оплату відпусток та зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страху-вання, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а також встановлює відповідність суми забезпечення виплат пер-соналу, відображеної у Балансі, кредитовому сальдо на субраху-нках 471 «Забезпечення виплат відпусток» та 472 «Додаткове пе-нсійне забезпечення» у Головній книзі.
За статтею «Інші забезпечення» аудитор з’ясовує відобра-ження нарахованих у звітному періоді майбутніх витрат та пла-тежів (витрати на оплату гарантійних зобов’язань), величина яких на дату складання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок. У цій статті мають бути відо-бражені й інші наступні витрати, крім витрат на оплату чергових відпусток та додаткове пенсійне забезпечення.
Аудитор повинен встановити, що сума інших забезпечень, ві-дображена у Балансі, відповідає кредитовому сальдо субрахунків 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» та 474 «Забезпечен-ня інших витрат і платежів» у Головній книзі.
Перевірка цільового фінансування полягає у визначенні пра-вильності відображення коштів цільового фінансування і цільо-вих надходжень, отриманих як з бюджету, так і з інших дже-рел — у вигляді субсидій, асигнувань з бюджету, державних цільових фондів і цільових внесків фізичних та юридичних осіб.
Аудитор повинен встановити відповідність суми коштів цільового фінансування і цільових надходжень, відображених у Балан-сі, кредитовому сальдо на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» у Головній книзі.
При перевірці «Довгострокових зобов’язань» — аудитор з’ясовує правильність віднесення зобов’язань до довгострокових та їх відображення у Балансі. Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» під до-вгостроковими зобов’язаннями слід розуміти всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.
Довгострокові зобов’язання знаходять відображення у бухгал-терському обліку за умови, що їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.
Перевірка правильності відображення у Балансі довгостроко-вих зобов’язань включені довгострокові кредити банків, довго-строкові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання.
За статтею «Довгострокові кредити банків» відображують за-боргованість по отриманих кредитах за винятком тієї частини забо-ргованості, що буде погашена в поточному році після складання Ба-лансу та відображується в складі короткострокових зобов’язань.
За статтею «Довгострокові фінансові зобов’язання» відобра-жується сума довгострокової заборгованості підприємства відно-сно зобов’язання щодо залучення позикових коштів (крім креди-тів банків), на які нараховуються відсотки. Крім того, до складу цієї статті відносяться аналогічні пролонговані позики, надані небанківськими фінансовими установами, за якими нараховують-ся відсотки. До цієї статті не відноситься частина довгострокової позики, що підлягає сплаті в найближчі 12 календарних місяців.
Аудитор повинен встановити, що сума довгострокових фінан-сових зобов’язань, відображена в Балансі, відповідає кредитово-му сальдо субрахунків 505 «Інші довгострокові позики в націо-нальній валюті» і 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» у Головній книзі.
За статтею «Відстрочені податкові зобов’язання» аудитор з’ясовує правильність відображення у Балансі суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутньому періоді внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. (Докладніше про відстрочені податкові активи і зобов’язання йдеться вище.)
Аудитор повинен пам’ятати, що в разі, коли податок на при-буток, призначений для цілей податкового обліку, більший порі-вняно з «бухгалтерським» податком на прибуток, виникають по-даткові активи. Водночас відстрочені податкові зобов’язання виникають у разі, якщо податок на прибуток, визначений для цілей оподаткування, менший від податку на прибуток порівняно з «бухгалтерським» податком. Аудитор має встановити, що сума відстрочених податкових зобов’язань, відображена в Балансі, відповідає кредитовому сальдо рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» у Головній книзі.
За статтею «Інші довгострокові зобов’язання» аудитор з’ясовує правильність відображення у Балансі суми довгострокових зо-бов’язань, що не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов’язання». Розрахунки за довгостроковими век-селями виданими ведуться з постачальниками, підрядниками та ін-шими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отри-мані послуги та за інші операції, заборгованість по яких забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням.
За довгостроковими зобов’язаннями за облігаціями (зобов’язання за облігаціями, премія за випущені облігації, дисконт за випущеними облігаціями) здійснюються розрахунки з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більш як 12 місяців з дати складання Балансу.
Розрахунки за довгостроковими зобов’язаннями з оренди здійснюються з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди.
Розрахунки за іншими довгостроковими зобов’язаннями ве-дуться з іншими кредиторами та за інші операції, заборгованість по яких не є поточним зобов’язанням, зокрема відповідно до за-конодавства відстрочена заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.
Аудитор має встановити відповідність суми інших довгостро-кових зобов’язань, відображених у Балансі, кредитовому сальдо рахунків 51 «Довгострокові векселі видані», 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями», 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди», 55 «Інші довгострокові зобов’язання» у Головній книзі.
При перевірці розділу IV Балансу «Поточні зобов’язання» аудитор має пам’ятати, що відповідно до П©БО 2 «Баланс» під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання Балансу. До них відносять короткострокові кредити банків, поточ-ну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі ви-дані, поточні зобов’язання за розрахунками, поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, поточні зобов’язання за роз-рахунками з бюджетом, поточні зобов’язання за розрахунками з позабюджетних платежів, поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування, поточні зобов’язання з оплати праці, поточні зо-бов’язання за розрахунками з учасниками, поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов’язання.
За статтею «Короткострокові кредити банків» аудитор має встановити, що сума короткострокових кредитів банків, відобра-жена у Балансі, відповідає даним кредитового сальдо рахунку 60 «Короткострокові позики» у Головній книзі.
За статтею «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» аудитор повинен встановити, що сума пото-чної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, відо-бражена у Балансі, відповідає кредитовому сальдо рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» у Головній книзі.
За статтею «Векселі видані» аудитор має з’ясувати достовір-ність відображеної суми заборгованості за виданими векселями в забезпечення поставок (робіт, послуг) від постачальників, підрядників та інших кредиторів, строк погашення якої не перевищує 12 календарних місяців,

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит балансу підприємства» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»