Після смерті Сталіна (1953 р.) у країні сталися суттєві зміни в соціально-політичному житті та економічній політиці. Почався процес часткової десталінізації, «Відлига» який був названий «відлигою». Значною віхою в цьому процесі був XX з'їзд КПРС (1956 p.), де тодішній керівник партії М. С. Хрущов зробив доповідь «Про культ особи та його наслідки». У ній він піддав досить різкій критиці діяльність Сталіна, вказавши на багаточисельні незаконні дії з його боку. Було припинено масові репресії, почалася реабілітація незаконно репресованих. На кінець 50-х pp. було переглянуто справи 5,5 млн чол., які перебували на обліку репресивних органів. З цього обліку знято (фактично реабілітовано) 58 % справ. Ці цифри свідчать про жахливий масштаб репресій і одночасно про обмеженість процесу реабілітації їх жертв. Поза реабілітацією залишилося більшість жертв репресій 20 — початку 30-х років, діячі ОУН-УПА, майже всі, хто обвинувачувався в «націоналізмі». Жорстокий ідеологічний контроль дещо ослаб, ішла критика «культу особи» Сталіна. Тіло Сталіна винесли з мавзолею. Його численні пам'ятники були знищені, названі на честь нього міста, вулиці, колгоспи — перейменовані, його твори вилучені з масових бібліотек. Було ліквідовано концтабори й визволено сотні тисяч жертв сталінського терору, у тому числі українців. Підвищувалася роль і розширювалася компетенція республіканських, обласних і місцевих органів влади, депутатів Рад. Проте вибори в ради всіх рівнів були формальними, а самі ради не мали реальної влади. Профспілки, комсомол, творчі спілки залишилися придатками державних структур. Процес демократизації йшов непослідовно й повільно. Головною причиною цього була неспроможність командно-адміністративної системи до глибокого реформування, половинчастість у подоланні сталінізму, відрив ідеології і політики від реального життя, слабка участь широких народних мас у реформах, стиль керівництва самого М. С Хрущова. 324
Модуль 3. Новітня історія України
Виступаючи з критикою Сталіна й проводячи реабілітацію його жертв, Хрущов виявив мужність і справедливість, проте будучи сином свого часу й лідером командно-адміністративної системи, не міг бути послідовним, нерідко допускаючи суб'єктивізм і волюнтаризм. Проте навіть його паліативний курс на десталінізацію зустрів опір з боку консервативних соратників Сталіна (Молотова, Кагановича, Маленкова), які намагалися усунути в 1957 р. Хрущова, проте невдало. Спроба реанімувати сталінізм провалилася.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««Відлига»» з дисципліни «Історія України»
