Аудиторська перевірка запасів здійснюється відповід-но до плану й програми аудиту, у визначені строки після ознайомлення з формою бухгалтерського обліку та встановлення виправ-лення помилок, вказаних аудитором за попереднього аудиту. Спочатку аудитор має встановити дотримання вимог П(С)БО 9 «Запаси» щодо правильності віднесення до них активів підпри-ємства. Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» — це активи, які: ― утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; ― перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукції виробництва; ― утримуються для споживання під час виробництва продук-ції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під-приємством. Отже, перевірка правильності віднесення активів підприємст-ва до запасів здійснюється згідно з П(С)БО 9 «Запаси», де наве-дені такі однорідні групи: 1) сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробни-цтва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; 2) незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів, а також незакінчених тех-нологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємст-вах, які виконують роботи та надають послуги, складається з ви-трат на виконання незакінчених робіт (послуг), які підприємством ще не визнані доходом; 3) готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, пе-редбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; 4) товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри-мані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу; 5) малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову-ються протягом не більш як одного року або нормального опера-ційного циклу, якщо він перевищує один рік; 6) молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі, продукція сільського господарства, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9. Норми П(С)БО 9 не поширюються на: • незавершені роботи за контрактами по будівництву, включаю-чи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними; • фінансові активи; • молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільсь-кого господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації згідно з іншим положенням (стан-дартом) бухгалтерського обліку. Наступним етапом перевірки є встановлення аудитором до-тримання сільськогосподарським підприємством основного принципу ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності — обачності. Відповідно до цього принципу відобра-ження запасів в бухгалтерському обліку та звітності має здійс-нюватися за найменшою із двох вартостей: первісною (історич-ною) вартістю або чистою вартістю реалізації (у разі якщо чиста вартість реалізації менша від історичної). Аудит запасів, що надійшли на підприємство, здійснюється за напрямами надходження: • придбання за плату; • виготовлення власними силами підприємства; • внесення до статутного капіталу підприємства; • безоплатного отримання; • обміну (на подібні й неподібні запаси). Аудитор має встановити правильність оцінки, за якою при-дбані, отримані й виготовлені запаси зараховані на Баланс сіль-ськогосподарського підприємства. Вони мають бути відображені в Балансі за первісною вартістю, яка в бухгалтерському обліку протягом року не змінюється. Правильність оцінки, за якою запаси відображено в бухгалтерському балансі, залежить від дотримання сільськогосподарським підприємством складу витрат, що формують первісну вартість. Аудитор має підтвердити дотримання встановленого складу ви-трат. Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю за-пасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка включає такі фактичні витрати: • суми, що сплачують згідно з договором постачальнику (про-давцю) за вирахуванням непрямих податків; • суми ввізного мита; • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; • транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю за-пасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні ро-боти та транспортування запасів усіма видами транспорту до мі-сця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); • інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням за-пасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для вико-ристання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, нале-жать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів. Аудитор має встановити законність віднесення цих витрат за періодами та правильність розподілу транспортно-заготівельних витрат між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, що вибули за звітний місяць, та правильність їх відображення у фінансовій звітності про фінансові результати. Ці витрати включаються до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені. При перевірці правильності щомісячного розподілу суми транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюються на окре-мому субрахунку рахунків обліку запасів, між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (ви-користані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний мі-сяць, аудитор має встановити насамперед правильність розраху-нку суми транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Така сума транспортно-заготівельних витрат, яка відно-ситься до запасів, що вибули, має бути визначена як добуток се-реднього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих рахунках обліку, в кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визнача-ється діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запа-сів, що надійшли за звітний місяць. Первісною вартістю запасів, виготовлених власними сила-ми підприємства, є їхня виробнича собівартість, яка визначаєть-ся за П(С)БО 16 «Витрати». Згідно з П(С)БО 16 до виробничої собівартості входять: • прямі матеріальні витрати; • прямі витрати на оплату праці; • інші прямі витрати; • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально-виробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедли-ву вартість супутньої продукції яка реалізується, та вартість су-путньої продукції в оцінці можливого її використання, що вико-ристовується на самому підприємстві. Аудитор має пам’ятати, що перелік і склад статей калькулю-вання виробничої собівартості встановлюються підприємством з урахуванням також Методичних рекомендацій з планування, об-ліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сіль-ськогосподарських підприємств. Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запа-сів, внесених до статутного капіталу підприємства, є пого-джена засновниками підприємства їх справедлива вартість. Від-повідно до П(С)БО 9 в первісну вартість запасів не включаються наднормативні втрати та нестача запасів, відсотки за користуван-ня позиками, витрати на збут, загальногосподарські та інші поді-бні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і до-ставкою запасів й доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Визначення справедливої вартості наведено в П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», затвердженому наказом Мінфіну України від 7 липня 1999 р. № 163. Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або сплата зобов’язань у результаті операції між ознайомленими, зацікавленими і неза-лежними сторонами. Така оцінка найбільш подібна до поняття експертної оцінки та звичайної ціни в оподаткуванні. В зв’язку з цим порядок визначення справедливої вартості окремого виду за-пасів підприємство встановлює самостійно. За справедливу вар-тість запасів, які вносяться до статутного капіталу підприємства, може бути прийнята вартість, зафіксована в статутних документах. Первісною вартістю запасів, отриманих підприємством безо-платно, є їх справедлива вартість з урахуванням витрат передба-чених п. 9 П(С)БО 9. Первісна вартість одиниці запасів, отриманих у результаті об-міну, залежить від того, якими (подібними чи неподібними) ак-тивами проведено цей обмін підприємством. Первісною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, є балансова вартість переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх спра-ведливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою та справедливою вартостями переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною вартістю запасів, придбаних у ре-зультаті обміну на неподібні запаси, є справедлива вартість отриманих запасів. Особливістю оцінки запасів, які відображуються в бухгал-терському обліку за первісною вартістю, П(С)БО 9 передбачено оцінку запасів на дату Балансу. Оцінка запасів на дату Балансу застосовується, як правило, щодо запасів, які пошкоджені, по-вністю чи частково застаріли, в результаті чого ціна їх реаліза-ції знизилась. Така оцінка запасів обумовлена тим, що згідно з П(С)БО 9 не дозволяється здійснювати їх уцінку та дооцінку так, як раніше. Аудитор має з’ясувати дотримання встановленого порядку, згідно з яким з 1 січня 2000 р. уцінка запасів здійснюється тільки у разі, якщо запаси втратили початково очікувану економічну ви-году, тобто зіпсувалися, застаріли або на дату складання Балансу їх ціна знизилась. Первісна вартість при цьому знижується (оці-нюється) до чистої вартості реалізації, в результаті чого запаси відображуються у звітності достовірно, за найменшою вартістю, що не дає змоги підприємству завищувати свої активи. Чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реа-лізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. За П(С)БО 9 дооцінка запасів можлива лише у випадку зрос-тання їх чистої вартості реалізації. Аудитор має встановити, що дооцінка запасів (якщо вона мала місце) здійснена тільки пі-сля проведення їх уцінки і тільки на суму, яка не перевищує раніше проведеної уцінки. Потрібно врахувати, що зміни вартості запасів у бухгалтерсь-кому обліку впливають на ведення податкового обліку, що обу-мовлює необхідність докладного аналізу будь-яких змін вартості запасів з погляду податкового законодавства. Так, уцінка запасів приводить до збільшення прибутку до оподаткування (ця сума віднімається від валових витрат), на суму уцінки запасів нарахо-вується ПДВ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит визнання запасів і правильності їх оцінки» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
