Особливе місце посідала Острозька школа, створена коштом князя Констянина Острозького близько 1580 р. У ній працювало багато відомих на той час культурних діячів. Першим ректором її був письменник Герасим Смотрицький. 86
Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України У XVII ст. першою вищою школою стала Києво-Могилян-ська колегія (1632 p.), яку опікував митрополит Петро Могила (звідси назва). Викладання в цьому закладі було на європейському рівні. Крім братських шкіл, при церквах, у селах і слободах існували численні початкові парафіяльні школи, де вчилися грамоти діти селян і козаків. Розвиток освіти стимулював появу перших підручників, що свідчило про досить високий рівень навчально-методичної роботи в українських освітніх закладах. У. 1619 р. вийшла «Грамматика славянская» Мелетія Смотрицького. За цим підручником, який М. В. Ломоносов назвав «вратами учености», близько 150 років (до кінця XVIII ст.) вчилися мови учні українських, російських, білоруських, болгарських, сербських православних шкіл. Розповсюдженню рукописних книг сприяло виникнення в Європі паперового виробництва. Уже в XIV ст. на українських землях з'являється перший папір, що завозився з німецьких князівств. Папір був дуже дорогим, але все-таки дешевшим, ніж пергамент. Виробництво власного паперу в Україні почалося тільки в першій половині XVI ст. в Галичині. Істотно вплинуло на розвиток українського друкарства виникнення наприкінці XV ст. східнослов'янського кириличного друкування в Кракові й Чорногорії. У 1483-1491 pp. у друкарні Фіоля в Кракові кириличним шрифтом було надруковано кілька церковних книг. У1483 р. в Римі вийшла перша друкована книга, автором якої був українець — Юрій Дрогобич-Котермак. У Болонському університеті він став першим українцем — доктором мистецтв і доктором медицини, потім був ректором цього університету. У 1573 р. Іван Федоров заснував у Львові першу в Україні друкарню. Першими друкованими книгами в Україні були «Апостол» та «Азбука». Це мало величезне значення для поширення знань, культури та розвитку освіти, зміцнення мовної єдності народу. Розвивається народна творчість. З'являються нові жанри — думи та історичні пісні, які виконували під акомпанемент кобзи чи бандури. Новим явищем у розвитку літературної мови були спроби наблизити церковнослов'янську мову до розмов- ної, народної, української. Це було зроблено за допомогою перекладу Євангелія в м. Пересопниці на Волині близько 1560 р. {«Пересопницьке Євангеліє»). У літературі з'являються нові жанри: присвяти, передмови, епіграми, панегірики. Але провідна роль належала по-
87
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
лемічнш літературі, спрямованій проти наступу католицизму. У цей час вийшло близько 60 таких творів, написаних православними. Найвидатнішими полемістами того часу були Іван Вишенський та Христофор Філарет. Христофор Філарет ви-ступав проти претензій Папи Римського та католиків на українські землі, критикував моральне падіння єпископів-пе-ревертнів, захищав право українського і білоруського народів на самостійне й ненасильницьке вирішення своїх релігійних справ. Філарет був ідеологом православної шляхти, відстоював її вільності, виступав проти теорії виняткової влади єпископів. Трохи інший напрямок у полемічній літературі представляв Іван Вишенський. Його позиція відрізнялася від поглядів інших полемістів тим, що він виступав не тільки проти національно-релігійного, а й проти соціального гноблення, тобто був представником демократичних кіл українського суспільства. Вишенський гостро критикував представників вищої церковної ієрархії, які сприяли унії, а також виступав проти католицької й західної культури. На відміну від інших українських полемістів, він був прихильником старовини, не визнавав тогочасної науки. Одним з найвидатніших представників політичної думки того часу був Станіслав Оріховський (1513-1566 pp.). У Західній Європі його порівнювали з Цицероном. Він учився в Краківському^ Віденському, Вітенбергському, Болонському університетах. Його політичні промови вважалися зразковими й перевидавалися в Європі багато разів. Він був прибічником освіченої конституційної монархії, вважав, що цінність людини визначається її заслугами перед суспільством.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Острозька школа» з дисципліни «Історія України»
