1. Ендогенне спороносіння – розмноження ендоспорами, утворюваними у спеціальних органах розмноження – спорангіях (рис. 30), які розташовуються на особливих гіфах – спорангієносцях. У спорангій перетікає наймолодша цитоплазма і велика кількість ядер. Зовнішня оболонка спорангія м’яка і легко розривається при зміні температури, вологості або механічній дії. Характерне для грибів класу Zygomycetes. Вид спорангія – важлива видова ознака грибів. Рис. 30. Будова спорангія грибів роду Mucor 2. Екзогенне спороносіння – розмноження конідіями, які утворюються ззовні органів розмноження (рис. 31). А) Аспергілові гриби – конідії формуються на кінці гіфа-конідієносця, який має на міцелії опорну ніжку та закінчується голівкою. На голівці формуються один – два ряди пляшечко- або кеглеподібних клітин – стерігм. Від стерігм відшнуровуються один – два яруси базипітальних конідій (молода під старою).
Рис. 31. Екзогенне сороносіння у аспергілових (а) і пеніцилових (б) грибів: 1 – конідії; 2 – стерігми; 3 – метули; 4 – гілочки; 5 – голівка конідієносця; 6 – конідієносці. Б) У пеніцилових грибів спочатку також формується конідієносець. Він поділяється на дві – три клітини-гілочки, на них формується по дві – три метули, від яких відшнуровуються стерігми та конідії. На відміну від конідій спори мають простішу структуру – здебільшого одноядерні та одноклітинні. Форма, як правило, округла або овальна. Конідії можуть бути одно- та багатоядерними, різноманітними за формою, розмірами, забарвленням, поверхнею.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Безстатеве розмноження» з дисципліни «Біологія клітин»
