ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ ТА НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ БАН-КІВСЬКОЇ УСТАНОВИ
Банкрутство та ліквідація комерційного банку характеризу-ються набагато масштабнішими негативними економіко-соціальними наслідками, ніж банкрутство такого самого за розмірами промислового підприємства. Неспроможність банківської уста-нови погасити свої зобов’язання за пасивними операціями при-зводить до збитків для клієнтів, вкладників, акціонерів та держа-ви. Загалом фінансова криза та ліквідація банку мають такі негативні наслідки. 1. Підприємства, касово-розрахункове обслуговування яких здійснював банк, повністю або частково втрачають кошти, що були на розрахунковому рахунку. Через це затримуються або зриваються платежі, на боржника накладаються санкції, вироб-ництво стає неритмічним або зупиняється взагалі, працівники не одержують заробітної плати, а держава — податків. 2. Інвестори, які є держателями корпоративних прав банку, втрачають свій капітал. 3. Фізичні особи, які є клієнтами банку, втрачають свої заоща-дження, а отже, і довіру до фінансово-кредитної системи держави в цілому, що тягне за собою соціально-політичні втрати . З огляду на значення банківського сектора як для всієї еко-номіки держави, так і для фінансово-господарської діяльності окремих підприємств є сенс з’ясувати особливості санації, бан-крутства та ліквідації комерційних банків. Про актуальність та-кого дослідження свідчить статистика: на кінець 1999 року майже 30% банків були віднесені до категорії проблемних, 15 банків — перебували в режимі фінансового оздоровлення, 36 банків — на стадії ліквідації. З кожним місяцем вказана ста-тистика змінюється, проте тенденції лишаються стабільними. На прикладі фінансово-кредитної сфери можна простежити особливості координації, інформативного та методологічного забез-печення процесів санації, реорганізації та ліквідації суб’єктів господарювання. Відповідною роботою керує єдиний центр — НБУ, який забезпечує науковий підхід та певний рівень об’єктивності. Спробуємо далі систематизувати велику за обсягом інформа-цію з питань фінансового оздоровлення комерційних банків, ви-світлюючи заходи, спрямовані на виведення банківської установи з кризи чи її ліквідацію. Перш ніж розглядати механізм санації, реорганізації та лік-відації банків, спинимося на основних причинах та симптомах кризи, які є типовими для вітчизняних фінансово-кредитних установ. Розкриємо специфічні причини збитковості, втрати лі-квідності, а отже — фінансової кризи банку. (Загальні причини кризи суб’єкта підприємницької діяльності було схарактеризо-вано в розд. 1). • Дефіцит прибуткових банківських операцій; • нав’язування банкам фіскальних функцій, що відлякує нині-шніх та потенційних клієнтів; • збільшення обсягу обов’язкових резервів, а отже, і частки активів, що не приносять доходів; • дефіцит прибуткових та неризикованих інвестиційних проек-тів (дефіцит надійних об’єктів кредитування); • внутрішні причини (низький рівень менеджменту, високі ви-трати, ризикована валютно-кредитна політика тощо). Труднощі, з якими стикаються комерційні банки щодо здій-снення профілактичних антикризових заходів, зумовлюються насамперед відсутністю в переважної їх більшості служб конт-ролінгу. За браком об’єктивної інформації про реальний фінан-совий стан кожного банку не можна оперативно нейтралізувати ризики та попереджувати фінансову кризу. У багатьох банках усупереч відповідній Постанові Правління НБУ не запровадже-но внутрішнього аудиту, а там, де він є, виконується суто фор-мально. Симптоми кризи комерційного банку бувають прямі та не-прямі. До перших належать такі: • порушення банками обов’язкових економічних нормативів та недодержання вимог щодо резервування; • різкі коливання залишків коштів на кореспондентських рахунках, особливо якщо мінімальні залишки наближаються до нуля; • наявність неоплачених документів клієнтів; • грубі порушення правил бухгалтерського обліку та звітності; • здійснення ризикованої кредитної та процентної політики; • збиткова діяльність; • часті зміни складу керівництва; • негативна інформація міністерств і відомств, громадян, засо-бів масової інформації; скарги клієнтів на роботу банку. Відповідні непрямі симптоми полягають ось у чому: • банк працює на високоризикованих і ненадійних ринках, які мають обмежені перспективи розвитку; • строки залучення та розміщення коштів не збалансовані; • частка міжбанківських кредитів у складі залучених банком ресурсів занадто висока; • агресивна реклама стосовно залучення коштів на умовах, ви-гідніших за ринкові. Основним показником кризи більшості комерційних банків є проблемні кредити. За оцінками експертів, нині такі кредити в банківській системі України становлять близько 20% кредитного портфеля. Проте у світовій практиці навіть 8 — 10% вважають загрозливою межею, за якою можлива системна банківська кри-за. У Мексиці, наприклад, за часів банківської кризи 1995 року частка проблемних кредитів становила 19%, в Аргентині, де кри-за відбулася дещо пізніше, — 12%.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ ТА НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ БАН-КІВСЬКОЇ УСТАНОВИ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
