Згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні прибуток (збиток) підприємства від реалі-зації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виру-чкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у цінах продажу без акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного мита, мит-ного збору та інших обов’язкових зборів і платежів, передбаче-них чинним законодавством, та витратами, що включаються до собівартості реалізованої продукції. Якщо зазначена різниця є додатною, то підприємство має прибуток від основної діяльності, а якщо ж вона від’ємна, то суб’єкт господарювання є збитковим. У ПБО 3 «Звіт про фінансові результати» подається таке ви-значення збитків: перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання якого були здійснені ці витрати. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат (збитків). Звідси можна дійти висновку, що на збитковість підприємства впливають ті самі фактори, які визначають його прибутковість. Серед широкої палітри причин, які призводять до збитків підпри-ємства, розглянемо основні: • зменшення обсягів реалізації; • зменшення цін на реалізовану продукції; • висока собівартість продукції; • вимушені простої; • знецінення запасів; • курсові різниці та збитки від інших позареалізаційних опе-рацій. Починаючи з 1997 року вітчизняні підприємства збитки від фінансово-господарської діяльності показують у першому розділі пасиву балансу (а не в активі, як це було раніше). Підсумок пер-шого розділу пасиву балансу, тобто сума власних коштів під-приємства, визначається як сума показників усіх статей цьо-го розділу, зменшена на показники статей «Збитки звітного і минулого років». З переходом підприємств на національні стандарти бухгалтерсь-кого обліку збитки відбиваються в статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». Сума непокритого збитку наводиться в дуж-ках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. На підставі прийнятого рішення про джерела покриття непо- критих збитків підприємства списують їх: 1) за рахунок резервних (страхових) фондів; 2) засобів цільового призначення (спеціальні фонди і цільове фінансування); 3) санаційного прибутку. Підприємство, якщо це передбачено законодавством, створює з прибутку резервний фонд для покриття непередбачених втрат і збитків. Згідно із статтею 14 Закону України «Про господарські товариства» на кожному підприємстві, заснованому у формі акці-онерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, має бути сформований резервний (страховий) фонд. Розмір цього фонду регламентується засновницькими документами, але він не може бути меншим від 25% статутного фонду підприємст-ва. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду також пе-редбачається засновницькими документами, але не може бути меншим за 5% суми чистого прибутку підприємств. Прибуток, його використання або збиток протягом року відби-вається в балансі окремими статтями розгорнуто. Затверджені су-ми використаного за звітний рік прибутку списуються під час складання річного бухгалтерського звіту. У річній звітності може відбиватися лише непокритий збиток звітного та минулих років. Підприємства, як правило, не зацікавлені відбивати збитки у своїй звітності, зокрема в балансі. Особливо це стосується акціо-нерних товариств, оскільки їхні баланси публікуються в пресі. За наявності балансових збитків суб’єктам господарювання дуже важко розраховувати на залучення фінансових ресурсів із зовні-шніх джерел, оскільки як для кредиторів, так і для потенційних інвесторів збиткове підприємство є непривабливим об’єктом фі-нансування. Крім того, у таких підприємств можуть виникнути складнощі з постачальниками факторів виробництва та зі спожи-вачами продукції. Відбиття в балансі непокритих збитків означає, що всі наявні в підприємства джерела покриття їх уже вичерпані, тобто відсутні резервні (страхові) фонди. Якщо збитки перевищують суму всіх інших статей першого розділу балансу, то підприємство має від’ємний показник влас-ного капіталу. Це означає, що всіх активів підприємства не ви-стачає для виконання зобов’язань з погашення позик. Така струк-тура балансу є незадовільною і свідчить про те, що підприємство є напівзбанкрутілим. Єдиним виходом з такої ситуації, який залишається у підприємс-тва, є спроба одержати санаційний прибуток з метою спрямування його на покриття збитків і в такий спосіб провести санацію балансу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗБИТКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ПОКРИТТЯ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
