Однією з найважливіших функцій управління є контроль ефективності виконання планових завдань. Цілком зрозуміло, що планування без дієвого контролю за ходом виконання планів не має сенсу. Проте контроль без планування є неможливим. Контроль — це невід’ємна складова та передумова планування. Без синтезу планування і контролю існує велика загроза непра-вильно оцінити можливі фінансові ризики, а отже, вдатися до помилкових, запізнілих або нескоординованих управлінських рішень і дій. Зазначений взаємозв’язок планування та контролю стано-вить основний зміст контролінгу — систематичне порівняння фактичних показників діяльності підприємства із запланова-ними та подальший аналіз відхилень. Контроль становить базу для виявлення причин відхилень і визначення слабких місць на підприємстві. Здебільшого на практиці здійснюють факторний аналіз відхилень, який має на меті визначення й оцінювання всіх факторів, що зумовили відхилення та вироблення на цій основі висновків і пропозицій щодо подолання негативних фа-кторів і слабких місць, використання можливих резервів та відповідного коригування планів. Діяльність контролера у сфері аналізу відхилень поділяється на такі етапи: 1) ідентифікація фактичних даних; 2) розрахунок відхилень; 3) визначення причин та факторів відхилень; 4) розробка (добір) каталога заходів щодо коригування планів і діяльності; 5) оцінювання запропонованих заходів; 6) ініціювання рішень щодо коригування планів; 7) контроль виконання скоригованих планів. Зауважимо на те, що загалом контролінг — це система, зорі-єнтована на поточний і перспективний розвиток підприємства, а власне контроль (як функціональна складова контролінгу) спрямований на перевірку операцій, що вже відбулися (контроль звітності).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ВІДХИЛЕНЬ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
