Лізингові послуги — відносно нові, нетрадиційні види банківсь-ких послуг. Лізинг виник у 50-ті роки паралельно з розвитком сис-теми прискорених амортизаційних відрахувань. Це господарська операція, що передбачає передачу лізингодавцем права користуван-ня матеріальними цінностями іншим суб’єктам господарювання (лі-зингоодержувачу). Лізинг також можна розглядати як довгостроко-ву оренду, в якій наявні елементи кредитних відносин, а грошові та матеріальні потоки злиті в єдиний комплекс грошово-майнових від-носин. І хоча зовні лізинг схожий на довгострокову оренду, однак повернення майна до свого юридичного власника при ньому не є обов’язковою умовою. Лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що на-дається в майновій формі і погашення якого здійснюється в розстрочку. У лізинговій угоді беруть участь три сторони: 1) постачальник, який є виробником об’єкта лізингу; 2) лізингодавець, який оплачує об’єкт лізингу і здає його в лізинг; 3) лізингоодержувач, той, хто отримує і використовує об’єкт лі-зингу. Види лізингу: 1) залежно від джерел придбання об’єкта лізингу: • прямий — коли лізингодавець купує майно у виробника і пере-дає його в оренду; • зворотний — власник продає майно лізингодавцю, а потім бере його в оренду; 2) залежно від об’єкта лізингу: • лізинг рухомого майна; • лізинг нерухомого майна; 3) залежно від обслуговування: • лізинг з обслуговуванням (надання лізингових послуг поєдну-ється з наданням певних послуг, пов’язаних з утриманням і техніч-ним обслуговуванням об’єкта лізингу); • пакетний лізинг — система надання в оренду об’єкта лізингу (будинок, магазин продаються у кредит, а обладнання — за лізинго-вою угодою); 4) залежно від ступеня окупності майна: • лізинг з повною окупністю, коли протягом строку дії одного договору здійснюється повна виплата лізингодавцю вартості орен-дованого майна; • лізинг з неповною окупністю, коли протягом дії одного дого-вору окупається тільки частина вартості орендованого майна; 5) залежно від умов амортизації: • лізинг з повною амортизацією і, відповідно, з повною виплатою вартості об’єкта лізингу; • лізинг з неповною амортизацією і, значить, з частковою випла-тою вартості. Виходячи з наведених вище двох ознак класифікації (за ступенем окупності об’єкта лізингу і умов його амортизації), які пов’язані між собою, розрізняють фінансовий та оперативний лізинг: • оперативний — лізинг з неповною окупністю; • фінансовий — лізинг з повною окупністю. Особливості оперативного лізингу: • орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від орендаря; • строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує строк амортизації); • ризик втрати, псування майна лежить в основному на лізинго-давці; • по закінченні встановленого терміну майно звичайно поверта-ється лізингодавцю; • сам об’єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та об-ліковується у нього на балансі. Існує два види оперативного лізингу: 1) рейтинг — короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного придбання лізингоодержувачем об’єкта лізингу); 2) хайринг — надання об’єкта лізингу на строк понад 1 року без права викупу лізингоодержувачем об’єкта лізингу. Оперативний лізинг припускає багаторазове надання об’єкта лі-зингу в оренду. Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встанов-леного періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток. Характерні особливості цього виду лізингу: • вибір об’єкта лізингу здійснює лізингоодержувач; • лізингоодержувач має право використовувати об’єкт лізингу протягом усього строку угоди; • строк фінансового лізингу, як правило, не менше за строк повної амортизації об’єкта лізингу; • витрати на утримання об’єкта лізингу несе лізингоодержувач; • існує можливість викупу об’єкта лізингу після закінчення терміну угоди. Найпростіша схема лізингової операції передбачає: 1) подачу заяви клієнтом, в якій зазначаються об’єкт лізингу, йо-го характеристики, бажаний строк угоди тощо. Також надаються фінансові документи; 2) аналіз документів і прийняття рішення щодо підписання дого-вору про лізинг; 3) передача об’єкта лізингу. Як правило, лізингова послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк купує майно (обладнання, транспортні засоби, обчислюва-льну техніку та ін.) і приймає на себе практично всі зобов’язання влас-ника: відповідальність за зберігання майна, внесення страхових плате-жів, сплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було придбано майно, укладає з банком угоду про оренду, в якій визнача-ються, разом з іншими умовами, розмір та періодичність орендної пла-ти. До складу лізингового платежу включаються амортизаційні відрахуван-ня, плата за ресурси, лізингова маржа, премія за ризик. Вигоди лізингодавця від лізингової операції: • отримання доходів; • забезпечення реалізації продукції і надання послуги, яка за ін-ших умов була б невигідною або неможливою; • підвищення економічної ефективності зданого в оренду облад-нання; • розширення клієнтури, зміцнення зв’язків з нею. Розмір процента, що сплачується за лізингові послуги, нижчий за процент, що сплачується за кредитом, тому клієнту більш вигідно ко-ристуватися лізингом, аніж брати кредит на придбання обладнання. Для лізингоодержувача існують переваги від лізингу: • 100% кредитування, що не вимагає негайного початку виплат; • як правило, лізинг отримати легше, ніж кредит; • поява доступу до сучасного обладнання, можливості оператив-ного оновлення виробництва, причому ризик старіння обладнання лягає на лізингодавця. У міжнародній банківській практиці значного поширення набув лі-зинг із залученням коштів. При здійсненні такої лізингової операції банк організовує отримання довгострокової позички в одного чи кількох кре-диторів на суму до 80% вартості активів, що здаються в оренду. За орга-нізацію позички банк отримує від орендаря додаткову винагороду.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лізинг» з дисципліни «Банківські операції»
